Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Вотьканича Ф.А.,

суддів - Марчука О.П. і Машкаринця М.М.,

з участю прокурора - Сирохман Л.І.,

засудженого - ОСОБА_1.,

потерпілого - ОСОБА_2. і його представника ОСОБА_3.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Івано-Франківська, мешканця АДРЕСА_1, не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. від покарання звільнено з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1. покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Запобіжним заходом ОСОБА_1 постановлено залишити підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2. 5000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 4 березня 2005 року біля 16 години, на 6 поверсі будинку АДРЕСА_2, на грунті неприязних відносин умисно схопив ОСОБА_2. за шию і одяг і виштовхнув його з кабінету. Від отриманого поштовху ОСОБА_2. вдарився об стіну. Після цього АДРЕСА_2. наніс ще декілька ударів по тулубу і обличчю потерпілого, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати з-за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. На думку апелянта суд не дав належної оцінки ряду доказів у справі, що спростовують його вину у вчиненні інкримінованого злочину, зокрема: показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_7., даним протоколу відтворення обстановки та обставин події та акту судово-медичного обстеження, згідно якого виявлені у ОСОБА_2. тілесні ушкодження, отримані ним більш ніж 20 років тому.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав апеляцію і просить вирок суду скасувати, думки прокурора, потерпілого та його представника ОСОБА_3. про законність і обґрунтованість вироку, а тому в задоволенні апеляцій просять відмовити, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. в умисному спричиненні ОСОБА_2. середньої тяжкості тілесного ушкодження ґрунтується на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказах.

З показань ОСОБА_1. вбачається, що свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що 4 березня 2005 року біля 16 год. він знаходився в приміщенні кабінету фірми "Ковосервіс", на якій працює юристом. Разом з ним в приміщенні кабінету знаходилися ОСОБА_4., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. Близько 16 год. в кабінет фірми зайшов ОСОБА_2, який раніше працював директором фірми "Ковосервіс" та почав голосно кричати на ОСОБА_4., виражатися нецензурною лайкою. На зауваження останньої, ОСОБА_2. не реагував. Враховуючи те, що ОСОБА_2. неодноразово на протязі тижня заходив до них та погрожував фізичною розправою директору фірми ОСОБА_4., він не витримавши такого відношення до колег по роботі, підійшов до ОСОБА_2. та попросив його вийти з приміщення. Оскільки ОСОБА_2. відмовився вийти, то він взяв останнього за комір піджака та виштовхнув за двері кабінету, а сам зачинивши двері залишився в приміщенні. Через декілька секунд ОСОБА_2. знову зайшов до них в кабінет і намагався комусь зателефонувати. Будь-який видимих тілесних ушкоджень на ньому не було.

Незважаючи на заперечення підсудним своєї вини у вчиненні злочину, за який його засуджено, його винність доведена зібраними по справі та перевіреними в суді доказами.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_2. вбачається, що 4 березня 2005 року близько 16 год. він знаходився в кабінеті фірми "Ковосервіс", так як він є заступником директора. В той час в кабінеті знаходилися директор підприємства ОСОБА_4., її донька ОСОБА_5., директор магазину "Взуття" ОСОБА_7. та ОСОБА_1. Зайшовши в кабінет, він попросив у ОСОБА_4. звіт про результати діяльності фірми за 2004 рік, на що остання почала кричати щоб він вийшов із кабінету. Після цього до нього підійшов ОСОБА_1., який схопивши його руками за шию та одяг почав виштовхувати з кабінету. Коли ОСОБА_1. виштовхнув його з кабінету і вони опинилися в тамбурі, що знаходиться при вході в кабінет, останній почав наносити йому удари в область шиї. Внаслідок сильного поштовху та удару він вдарився потилицею об стіну. Однак, ОСОБА_1. продовжував наносити йому удари в область голови та живота. Після чого він впав та втратив свідомість. Прийшовши до свідомості, він спустився на перший поверх будівлі, де знаходиться його офіс. В той час в офісі знаходилася ОСОБА_8, яка надала йому медичну допомогу та викликала швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона працює у ПП "ОСОБА_2" на посаді менеджера. 4 березня 2005 року близько 16 год. 30 хв. в приміщення кабінету фірми зайшов ОСОБА_2. на якому був забруднений та порваний одяг. На голові у ОСОБА_2 була рана з якої текла кров. На запитання що трапилося, ОСОБА_2. повідомив їй, що його на шостому поверсі побив співмешканець ОСОБА_4. - ОСОБА_1. Після цього вона відразу викликала швидку допомогу.

З показань свідка ОСОБА_4. вбачається, що вона працює директором СП "Ковосервіс" з серпня 2004 року. 4 березня 2005 року біля 16 год. вона знаходилася на своєму робочому місці. Разом з нею в кабінеті перебували директор фірми "Взуття" ОСОБА_7., бухгалтер ОСОБА_5. та юрист ОСОБА_1. В той час, до неї в кабінет зайшов ОСОБА_2, який раніше працював директором даного підприємства та почав вимагати у неї звіт про роботу підприємства. При цьому, ОСОБА_2. виражався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Вона декілька разів просила ОСОБА_2. залишити приміщення фірми та не заважати у роботі, однак останній не реагував, а продовжував її ображати. Внаслідок цього конфлікту юрист фірми ОСОБА_1. підійшов до ОСОБА_2. та попросив його вийти, однак побачивши, що ОСОБА_2. не реагує, ОСОБА_1. взяв ОСОБА_2. за комір піджака та виштовхнув останнього з приміщення кабінету, закривши за ним двері. Хвилин через 40 коли вони виходили з приміщення, то на першому поверсі будівлі знаходився ОСОБА_2, який вживав спиртні напої. Заперечила факт нанесення ОСОБА_1. потерпілому ОСОБА_2. тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_5. та ОСОБА_7. дали аналогічні з ОСОБА_4. показання.

Свідки ОСОБА_9. та ОСОБА_10. показали, що ОСОБА_2. вони знають візуально як клієнта бару, де вони працюють. ОСОБА_2. час від часу заходить в бар, щоб купити сигарет, але спиртні напої в барі він ніколи не вживав. По факту нанесення ОСОБА_2. тілесних ушкоджень нічого пояснити не можуть.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11, вбачається, що 4 березня 2005 року біля 16 год., бригаді №2 швидкої допомоги, на якій він працює фельдшером, поступив виклик на пл. Ш.Петефі до будинку побуту. Приїхавши на місце до них звернувся ОСОБА_2, . який повідомив що його побив знайомий йому чоловік. ОСОБА_2. скаржився на головну біль та біль в містах де йому наносили удари. На скільки він пам'ятає ОСОБА_2. знаходився у тверезому стані.

З акту судово-медичного обстеження № 290 від 04.04.2005 р. висновку експерта № 430 від / 25.04.2005 р. та висновку комісійної експертизи № 70 від 27.07.2005 р. вбачається, що на момент судово - медичного обстеження на тілі ОСОБА_2. виявлено наслідки тілесних ушкоджень у вигляді рубця на шкірних покривах тім"яної ділянки голови зліва. Згідно медичної документації ОСОБА_2. виявлено "ЗЧМТ, струс головного мозку, тупу травму черева, садна тім"яної ділянки зліва, симптоматичну пост травматичну гіпертензію. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії якими могли бути руки сторонньої людини затиснуті в кулак або від ударяння об такі (стіну). По давності виникнення, вищевказані тілесні ушкодження вкладаються в час пригоди, що відбулася 04.03.2005 року і в повній мірі могли виникнути при обставинах на які вказує ОСОБА_2. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" (z0255-95) , затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

З протоколів очник ставок між ОСОБА_2. та ОСОБА_7., ОСОБА_6. вбачається, що ОСОБА_2. підтверджує те, що ОСОБА_1. виштовхнув його з кабінету, потім закрив двері і в тамбурі наніс йому тілесні ушкодження.

Отже, судом повно й об'єктивно досліджені зібрані в справі докази і їм дана правильна юридична оцінка.

Твердження засудженого про те, що суд невірно дійшов висновку про наявність його вини у спричиненні потерпілому ОСОБА_2. середньої тяжкості тілесного ушкодження не знаходить свого підтвердження, оскільки сукупність здобутих по справі та перевірених судом доказів, повністю підтверджують винність ОСОБА_1. Так, з показань свідків ОСОБА_4., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. повністю підтверджують факт того, що між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відбувся конфлікт, в ході якого підсудній відштовхнув потерпілого в коридор.

Застосування ОСОБА_1. фізичної сили до ОСОБА_2. підтверджуються також і показами самого підсудного, який як на досудовому слідстві так і в ході судового розгляду не заперечував даний факт.

Суд також вважає необґрунтованими доводи апеляції ОСОБА_1. щодо сумнівності висновку експерта з приводу характеру і механізму спричинення потерпілому ОСОБА_2. тілесних ушкоджень, оскільки допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12. повністю підтвердив дані ним висновки та ствердив, що наявні на момент обстеження у ОСОБА_2. тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії якими могли бути як затиснуті в кулак руки сторонньої людини так і удар головою об стінку.

Дії ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 122 КК України судом першої інстанції кваліфіковані вірно.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог закону, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та даних про його особу, і є справедливим.

Отже, вирок є законним і обгрунтованим.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, суд, -

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року щодо нього - без зміни.