11а-155/2009 Про незаконне придбання з метою збуту наркотичного засобу - 10.03.2009 Прийняття

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Леона О.І.,

суддів Вовка А.С, Гаврилова В.М.,

з участю прокурора Дудинської Т.М.,

захисника засудженого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 січня 2009 року, —

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця с Верхня Білка Пустомитівського р-ну Львівської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з 30 листопада 2007 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишено без зміни - взяття під варту.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканку с.Верхня Білка Пустомитівського р-ну Львівської обл., українку, громадянку України, з середньою освітою, заміжню, не працюючу, раніше не судиму,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишено без зміни - підписку про невиїзд.

Вирішено питання з речовими доказами.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно судові витрати за проведення експертиз 117 (сто сімнадцять) грн. 70 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 30.11.2007 р. в с Верхня Білка, Пустомитівського району Львівської області незаконно придбав у останньої 845,42 гр. макової соломки, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом. З метою збуту за попереднім зговором з невстановленою особою під час їхньої зустрічі невстановлена особа втекла, а ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції з вказаною маковою соломкою.

У своїй апеляції засуджений та його захисник просять вирок районного суду змінити, пом’якшити покарання та призначити таке, яке не пов’язано з позбавленням волі - застосувати до засудженого вимоги ст. 75, ст. 76 КК України,

Прокурор в своїх запереченнях на апеляції вказує, що даний вирок законний, а апеляції безпідставні.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив подані апеляції не задовольняти, захисника засудженого, яка просила задоволити подані апеляції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, суд приходить до висновку про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення.

Місцевий суд, всупереч доводам апелянтів, повно, всебічно та об’єктивно розглянув докази з позиції достовірності та допустимості і оцінив їх в сукупності, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_2 за ст. 307, ч.2 КК України (2341-14) .

Як видно з матеріалів справи, засуджений не визнавав свою вину у інкримінованих йому злочинах на досудовому слідстві та при розгляді справи в суді, однак його винність доведена сукупністю зібраних доказів - показаннями засудженої ОСОБА_3, свідків, протоколами очної ставки, вилучення та огляду речових доказів, висновками експертів, іншими доказами по справі.

Що ж стосується доводів апеляції, що не враховані покази засудженого, то також належним чином суд оцінив його покази.

Також суд оцінив покази засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, взявши за основу показання останньої, яка після скоєння злочину показала, яким чином нею та ОСОБА_2 були скоєні злочинні дії, під час очної ставки ОСОБА_2 по суті визнав свою вину.

Крім того, показання ОСОБА_2 свідчать про бажання засудженого уникнути кримінального покарання.

Також, працівники міліції, які затримали ОСОБА_2, вилучили у нього речові докази - макову соломку, він при цьому якихось претензій не заявляв до дій працівників правоохоронних органів.

Що ж стосується доводів апеляцій відносно пом’якшуючих вину засудженого обставин, то як видно з матеріалів справи, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом’якшують покарання.

Колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66 КК України, є мінімальне, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і не вбачає підстав для зміни міри покарання.

В той же час, судом 1 інстанції помилково вмінено засудженому кваліфікуючу ознаку - "збут", яка має бути виключена з вироку.

В зв’язку з викладеним та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів -,

Апеляції захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 січня 2009 року відносно нього - без зміни.