11-138/2009 Про розбій, вчинений групою осіб у стані алкогольного сп'яніння - 03.03.2009 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.11.2008 року, яким засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, раніше судимого: 10.09.1991 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 140, ч.3 ст. 81 КК України на 3 років 6 місяців позбавлення волі. 08.10.1991 року ухвалою Миколаївського обласного суду вирок суду від 10.09.1991 року частково скасований і в цій частині направлений на новий розгляд; 24.04.1992 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 85 КК України на 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 16.06.1993 року за амністією, не відбутий строк 1 рік 9 місяців 11 днів. 02.12.1993 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 206, ст. 94, ч.3 ст. 222 КК України на 12 років позбавлення волі. Звільнився 05.08.2005 року за відбуттям строку покарання,

за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією належної йому Ѕ частини майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Миколаївської області, м.Первомайська, громадянина України, раніше не судимого,

за ч.2 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, з покладанням на нього обов'язків, передбачених п.3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

Згідно вироку суду, 30 листопада 2007 року близько о 19.00 годині, на перехресті вул. 68 Десантників і вул. 1-а Слобідська в м. Миколаєві ОСОБА_3 з ОСОБА_4, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, напали на ОСОБА_1, який також знаходився в стані алкогольного сп'яніння, застосували до потерпілого небезпечне для здоров'я насилля, яке виразилося в нанесенні ударів в область голови, та заволоділи належними ОСОБА_1 курткою та обручкою на загальну суму 240 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та засудити його за ч.2 ст. 125 КК України. На думку ОСОБА_3 в порушення вимог Конституції України (254к/96-ВР) , КПК України (1001-05) суд не дослідив в повному обсязі докази по справі, внаслідок чого зробив неправильні висновки щодо кваліфікації його дій.

В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_3 просив вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що в ході досудового слідства були порушені вимоги Конституції України (254к/96-ВР) , КПК України (1001-05) при допиті неповнолітнього свідка, при пред'явленні підозрюваних для впізнання, при проведенні судово-медичної експертизи. Також на думку ОСОБА_3 належним чином не були перевірені показання потерпілого, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння і міг одержати тілесні пошкодження при падінні. Крім цього, засуджений ОСОБА_3 вказав на допущені судом порушення: права на захист; не своєчасне вручення копії вироку та ознайомлення з протоколом судового засідання.

Після ознайомлення з вироком суду, протоколом судового засідання засуджений ОСОБА_3 подав доповнення до апеляціі, в яких посилаючись на вище викладені порушення норм Конституції України (254к/96-ВР) , КПК України (1001-05) та ненадання судом оцінки двом суперечливим характеристикам з місця проживання; недопустимість взяття до уваги показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які є близькими родичами підсудного ОСОБА_4; показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які на досудовому слідстві були допитані з порушенням вимог ст. 168 КПК України, під моральним примусом слідчого, а в судовому засіданні взагалі не допитувалися, просив вирок суду скасувати, постановити свій вирок, засудивши його за ч.2 ст. 125 КК України і обмежитися відбутим строком покарання.

Іншими учасниками процесу апеляції на вирок суду не подані.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію в частині скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування по причинам допущеної досудовим слідством і судом неповноти та суттєвих порушень норм Конституції України (254к/96-ВР) , КПК України (1001-05) ; пояснення засудженого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_1, які просили прийняти рішення на розсуд суду; думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вирок без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_3 підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Так, показаннями потерпілого ОСОБА_1 встановлено, що 30 листопада 2007 року він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, йшов додому по вул. 68 Десантників в м. Миколаєві. Назустріч йому йшли ОСОБА_3 з ОСОБА_4. Хтось з них попросив у нього закурити. Він пішов далі і відчув удар по потилиці, від якого впав на землю. Його побили і забрали куртку та обручку на загальну суму 240 грн.

Засуджений ОСОБА_4 показав, що 30.11.2007 року на перехресті вул. 68 Десантників та вул. 1-а Слобідська в м. Миколаєві він та ОСОБА_3 заволоділи належною ОСОБА_1 курткою при наступних обставинах. Побачивши лежачего на землі п'яного ОСОБА_1, він з ОСОБА_3 підняли його з землі, щоб відправити додому. ОСОБА_1 став штовхатися, у зв'язку з чим він ударив його один раз, від чого той упав на землю, потягнувши за собою ОСОБА_3. ОСОБА_3 наніс 2 удари кулаком в обличчя ОСОБА_1. Він з метою звільнити ОСОБА_3 від рук ОСОБА_1, потягнув останнього до себе, внаслідок чого куртка залишилася у нього в руках. По дорозі додому цю куртку він передав ОСОБА_3.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, показання яких були оголошені на (а.с. 18, 19, 22) підтвердили факт побиття потерпілого 30.11.2007 року на перехресті вул. 68 Десантників та вул. 1-а Слобідська в м. Миколаєві двома чоловіками, після чого один з них держав потерпілого, а другий зняв куртку.

Вищенаведені показання в частині побиття потерпілого ОСОБА_1 узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 3145/3021-07 від 20.12.2007 року, згідно якому у ОСОБА_1 виявлені ушкодження у виді струсу головного мозку, синців, крововиливів, саден м'яких тканин обличчя, белочної оболонки правого ока, правого стегна Зазначені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, можливо, в строк і за обставин, вказаних потерпілим, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. (а.с. 83).

Факт заволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належного ОСОБА_1 майна знайшов своє підтвердження в показаннях свідка ОСОБА_5, яка довідавшись про те, що ії чоловік ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затримані робітниками міліції у зв'язку з заволодінням куртки, знайшла в квартирі чужу куртку та спалила її.

А тому доводи засудженого ОСОБА_3 про те, що не здобуто доказів його причетності до вчинення злочину є безпідставними і спростовуються перевіреними судом вище наведеними доказами.

Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при нападі на ОСОБА_1 з застосуванням до нього небезпечного для здоров'я насилля, діяли узгоджено, що свідчить про їх попередню домовленість про заволодіння чужого майна потерпілого, то суд вірно кваліфікував їх дії за ч. 2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючою ознакою - вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб.

Приведені у вироку показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду, підтриманою всіма учасниками процесу в тому числі і ОСОБА_3, суд вірно визнав допустимими, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про їх допит під моральним примусом слідчого, з порушенням вимог ст. 168 КПК України.

При розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції не встановлено порушення права на захист відносно ОСОБА_3, оскільки це право було реалізовано допуском захисника ОСОБА_10 до участі по справі. Про ознайомлення ОСОБА_3 з вироком суду та протоколом судового засідання свідчать розписка про вручення йому копії вироку та подані їм зауваження на протокол судового засідання.

Допит неповнолітнього свідка ОСОБА_6 з порушенням вимог ст. 168 КПК України не тягне за собою скасування вироку, оскільки у вироку наведені інші докази обвинувачення, які у своїй сукупності свідчать про доведеність вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому діянні. Суд правильно навів у вироку показання допитаної в якості свідка дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка в процесі досудового і судового слідства не скористувалася правом відмовитися давати показання щодо свого чоловіка ОСОБА_4, а добровільно дала показання.

Як вбачається з матеріалів справи свідкам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 пред'являлися для впізнання ОСОБА_4, ОСОБА_3, але фактичні дані, викладені в протоколах пред'явлення для впізнання судом безпосередньо не досліджувалися і тому правильно не були приведені у вироку, як докази обвинувачення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Але ця неповнота судового слідства не має істотного значення для правильного вирішення справи.

Під час вивчення матеріалів справи також не було виявлено суттєвих порушень норм Конституції України (254к/96-ВР) та КПК України (1001-05) , які б служили підставами для скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування, про що просив засуджений ОСОБА_3

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.

Покарання ОСОБА_3 призначене судом відповідно ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого, зокрема судом були враховані характеризуючи дані з місця проживання ОСОБА_3, надані дільничим інспектором міліції та сусідами.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.11.2008 року у відношенні ОСОБА_3 - без змін.