Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі :

головуючого – Коваленка Є.П.

суддів – Максимовича Ю.А., Римар Т.М.

з участю прокурора – Семенця О.А.

засудженого - ОСОБА_1 .

захисника - ОСОБА_2 .

представника потерпілих - ОСОБА_3 .

потерпілих - ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 .

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 . та захисника ОСОБА_2 . на вирок Монастириського районного суду від 5 грудня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, не працює, одружений, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_4 . та ОСОБА_5 . про відшкодування матеріальної шкоди залишений без розгляду.

Цивільні позови ОСОБА_4 ., та ОСОБА_5 . про відшкодування моральної шкоди задоволені частково, стягнуто з засудженого по 100 000 грн. відшкодування кожній потерпілій.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 . вчинив вбивство, тобто умисно протиправне заподіяв смерть іншій особі. Так, 05 серпня 2008 року, біля 19 год., ОСОБА_1 ., зайшов у квартиру АДРЕСА_2 і в коридорі цієї квартири вступив в конфлікт, який виник на груні особистих неприязних відносин, викликаних інтимними відносинами між його дружиною ОСОБА_6 . та потерпілим, умисне наніс ОСОБА_7 . чотири удари, заздалегідь заготовленим для

Головуючий у 1 інстанції - Костюк М.І. категорія – ч.1 ст.115 КК

Доповідач- Максимович Ю.А. справа № 11-57

цієї мети ножем, в ділянку грудної клітки. Від вказаних ножових поранень, згідно висновку судово-медичної експертизи №210 від 15 вересня 2008р. ОСОБА_7 . були спричинені ушкодження у вигляді трьох проникаючих ножових поранень грудей з ушкодженням серця та легень, які супроводжувалися внутрішньо грудною крововтратою і від яких настала його смерть.

У зміненій апеляції засуджений ОСОБА_1 . просить вирок суду змінити та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі із застосуванням ст. 69 КК України, врахувавши його незадовільний стан здоров"я, вік та інші пом"якшуючі обставини.

Захисник ОСОБА_2 . в апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з’ясував мотиви вчинення злочину, а також не врахував при призначенні покарання стан здоров’я засудженого, який хворіє діабетом, з’явлення із зізнанням, вчинення злочину внаслідок аморальних дій потерпілого та збігу тяжких особистих та сімейних обставин. Тому суд мав усі підстави призначити ОСОБА_1 . покарання з застосуванням ст. 69 КК України. Крім того, без обґрунтування зазначає, що судом допущена однобічність і неповнота судового слідства, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1 ., який підтримав змінену апеляцію, визнав свою вину та просить пом"якшити покарання до шести років позбавлення волі, захисника ОСОБА_2 ., який апеляцію підтримав частково і просить змінити вирок суду, пом"якшивши призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, потерпілих ОСОБА_4 . і ОСОБА_5 . та їх представника – адвоката ОСОБА_3 ., які просять вирок суду залишити без зміни, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони до задоволення не підлягають з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 . в умисному вбивстві ОСОБА_7 . відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими та підтверджуються зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належний аналіз у вироку.

Так при розслідуванні справи й у судовому засіданні ОСОБА_1 . визнавав свою вину у вчиненні умисного вбивства, та пояснював, що 5 серпня 2008 року, біля 19 год. він на грунті ревнощів, вирішив врегулювати стосунки з ОСОБА_7 ., для чого взявши ніж, приїхав на таксі до квартири потерпілого, де між ним і ОСОБА_7 . виник конфлікт з приводу стосунків потерпілого з його дружиною, в ході якого він наніс потерпілому декілька ударів ножем по його тілу. Коли в коридор зайшов зять потерпілого ОСОБА_8 ., він вибіг на вулицю. За ним вибіг також ОСОБА_8 . і вони разом в автомобілі таксі поїхали на швидку, де ОСОБА_8 . вийшов, а він поїхав до своєї дружини, якій розповів про конфлікт з ОСОБА_7 . Після цього поїхав у райвідділ міліції, де і дізнався про смерть потерпілого.

Про вчинення вбивства потерпілого, засуджений також зізнався у своїй явці з повинною ( т.1 а.с.30).

Достовірність показань засудженого, щодо механізму нанесення ножових поранень потерпілому ОСОБА_7 . підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_8 ., який пояснив суду, що 5 серпня 2008 року, біля 20 год., знаходячись в коридорі квартири АДРЕСА_1 почув падіння предметів в коридорі, вийшов з дитячої кімнати. Побачив, що ОСОБА_7 . та ОСОБА_1 . стояли один напроти одного, тесть сказав, що його порізали, він відштовхнув ОСОБА_1 ., останній почав вибігати з будинку, і щоб швидше викликати швидку, автомашиною в яку сів і підсудний поїхали в лікарню.

Аналогічні ОСОБА_8 . показання дала і його дружина ОСОБА_5 .

Ці показання засудженого та свідків об'єктивно підтверджується даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи, згідно якого у потерпілого було виявлено проникаючі поранення грудей, що утворилися від колючо-ріжучої дії гострого предмету із властивостями леза та обушка по типу клинка ножа. Враховуючи розташування ушкоджень на передній та бокових поверхнях тіла, взаємо розташування потерпілого і нападника було обличчям один до одного( т.1 а.с.162-172).

Таким чином оцінюючи докази в їх сукупності суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 . за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .

Твердження захисника засудженого про неповноту судового слідства, а саме невстановлення судом мотиву скоєння злочину, колегія суддів вважає безпідставними. Як вбачається з мотивувальної частини вироку, зокрема із сформульованого судом обвинувачення визнаного доведеним, мотивом вчинення ОСОБА_1 . злочину, були особисті неприязні відносини між ним та потерпілим, викликані інтимними відносинами між його дружиною ОСОБА_6 . та потерпілим.

Також, з матеріалів справи, протоколу судового засідання вбачається, що досудовим слідством і судом досліджено усі обставини, які мали значення для правильного вирішення справи і даних, які б свідчили про неповноту та однобічність судового слідства не встановлено.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається даних, які б свідчили про порушення з боку слідчих органів та суду вимог норм кримінально-процесуального законодавства, які могли бути підставою для скасування вироку, про що без конкретизації вказує захисник засудженого в апеляційній скарзі.

Посилання захисника ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, є голослівним і суперечить як матеріалам справи, так і змісту вироку.

Покарання засудженому ОСОБА_1 . суд призначив у відповідності до вимог ст.ст. 65- 67 КК України із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин, які пом"якшують покарання.

Зокрема, суд врахував високу ступінь тяжкості вчиненого злочину, пов"язаного з умисним заподіянням смерті людині і прийшов до правильного висновку про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства та доцільність застосування до нього покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд врахував те, що ОСОБА_1 . вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується за місцем проживання, а також пом"якшуючі покарання обставини – визнання вини та дієве каяття, сприяння у розкритті злочину, часткове відшкодування потерпілим заподіяної шкоди.

З урахуванням цих обставин, суд призначив ОСОБА_1 . покарання у розмірі ближчому до мінімального, встановленого ч.1 ст. 115 КК України.

Безпідставним вважає колегія суддів посилання засудженого та його захисника в апеляційних скаргах на те, що суд не в повній мірі врахував усі пом"якшуючі покарання обставини.

Зокрема, суд у мотивувальній частині вироку послався на те, що засуджений з"явився із зізнанням ( т.2 а.с.59), а при призначенні покарання фактично врахував пом"якшуючі обставини, передбачені п.1 ст. 66 КК України.

Інші обставини, на які посилаються апелянти – вчинення злочину внаслідок неправомірних та аморальних дій потерпілого, а також внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин, не знайшли свого ствердження у судовому засіданні, а тому не були враховані судом при призначенні покарання.

Не встановлено колегією суддів і даних, які б свідчили про тяжку хворобу засудженого, що б могло вплинути на призначене покарання.

Підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_1 . та застосування ст. 69 КК України, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Апеляції засудженого ОСОБА_1 . та захисника ОСОБА_2 . залишити без задоволення, а вирок Монастириського районного суду від 5 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 – без зміни.