Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шайди С.М.,

суддів: Флісак Р.Й., Хруняка Є.В.,

з участю: прокурора Салиги О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши 18 лютого 2009 р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, що приймав участь в суді першої інстанції та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Тисменицького районного суду від 25 липня 2005 року, -

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, розлучений, з середньою освітою, інвалід ІІІ групи, непрацюючий, раніше не судимий, -

засуджений:

- за ст. 119 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ст. 296 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України остаточно визначено покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

________________________________________________________________________________

Справа № 11-1/2009р. Головуючий у І інстанції Дузінкевич І.М.

Категорія ст. 119 КК України Доповідач: Шайда С.М.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_5. за ст. 296 ч.2 КК України, вирок відносно якого вступив в законну силу на підставі Ухвали Верховного Суду України від 23 серпня 2007 року.

За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_5. визнані винуватими в тому, що 17.04.2005 року з особливою зухвалістю вчинили хуліганські дії щодо потерпілого ОСОБА_6., а ОСОБА_3 вчинив необережне вбивство цього ж потерпілого.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 листопада 2005 року вирок суду І інстанції щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_5. залишено без змін, апеляції прокурора та потерпілого без задоволення, а відносно ОСОБА_3 застосовано Закон України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) як до особи, яка має на утриманні неповнолітніх дітей.

Ухвалою Верховного Суду України від 23 серпня 2007 року касаційне подання прокурора та касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 задоволено частково, і ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 листопада 2005 року щодо ОСОБА_3 в частині звільнення його від покарання на підставі акту амністії скасовано, а справу щодо нього направлено на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду даної справи засуджений ОСОБА_3 подав заяву про звільнення його від кримінальної відповідальності як інваліда ІІІ групи на підставі Закону України "Про амністію" від 26 грудня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану заяву засудженого, пояснення потерпілого ОСОБА_4, який заперечив можливість застосування до ОСОБА_3 акту про амністію, думку прокурора, яка висловилась за те, що ОСОБА_3 як особа, що має інвалідність ІІІ групи підпадає під дію ст. 6, п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 26 грудня 2008 року, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій прокурора та потерпілого, заяву засудженого ОСОБА_3 про застосування акту амністії, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого не підлягає до задоволення, оскільки з цього приводу вже висловився Верховний Суд України у своїй Ухвалі від 23.07.2007 року, апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, тобто в частині скасування вироку і застосування до засудженого ОСОБА_3 акту амністії.

Із оглянутих в судовому засіданні оригіналів пенсійного посвідчення та довідки МСЕК і долучених до матеріалів справи їх копій вбачається, що ОСОБА_3 дійсно є інвалідом ІІІ групи. Із змісту вказаних документів вбачається, що інвалідність призначена 01.07.2008 року, тобто ще до набрання чинності Закону України "Про амністію" від 26.12.2008 року.

За таких обставин заяву засудженого ОСОБА_3 слід задовольнити, оскільки вчинені ним злочини не відносяться до категорії тяжких злочинів чи особливо тяжких.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 376 КПК України, колегія суддів,-

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Апеляцію потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Тисменицького районного суду від 25.07.2005 року відносно ОСОБА_3 скасувати.

На підставі ст. 6, п. "г" с.1 Закону України "Про амністію" від 26 грудня 2008 року ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ст.ст. 119; 296 ч.2 КК України (2341-14) , а справу провадженням закрити.