11А-4/2009 Про керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до наїзду на пішохода, який від отриманих тілесних ушкоджень помер у лікарні - 17.02.2009 Прийняття

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с Угри Городоцького району Львівської області, житель АДРЕСА_1, з середньою освітою, несудимий, засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на п’ять років шість місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки; за ст. 135 ч. 1 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - п’ять років шість місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 1 тис. 139 грн. 07 коп. 3а проведення судових експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в його користь 50 тис. грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 00 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки "Фольксваген-Пасат", без реєстраційного номеру та реєстраційних документів на даний автомобіль, порушивши Правила дорожнього руху України (1306-2001-п) , а саме: п.п. 1.2,1.5,2.1,2.3,2.9,2.10,10.1,11.2,12.2,12.3, під час руху на 44 км + 800 м автодороги напрямку Львів-Краківець, що поблизу с Чолгині Яворівського району Львівської області, будучи неуважним до оточуючої обстановки в темну пору доби, виїхав через зустрічну смугу на ліве узбіччя автодороги, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який рухався пішки по даному узбіччі з дотриманням п.4.3 Правил дорожнього руху України, в напрямку смт. Кракївець Яворівського району. В результаті ДТП ОСОБА_5 отримав відкриту черепно-мозкову травму з переломами кісток склепіння і основи черепа, з крововиливами під тверду і м’які мозкові оболонки та із забоєм речовини головного мозку важкого ступеня, вогнищеві внутрішньо-мозкові крововиливи та інші тілесні ушкодження, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09 год. 55 хв. в Новояворівській районній лікарні.

Крім цього, ОСОБА_1, поставивши потерпілого ОСОБА_5 у небезпечний для життя стан, а саме здійснивши наїзд на нього, завідомо залишив його без допомоги, не доставив до лікарні, покинувши на своєму автомобілі місце ДТП.

В апеляції адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_1 покликається на те, що на досудовому та судовому слідстві не враховано той факт, що автомобіль "Фольксваген-Пасат", яким керував засуджений ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 00 год. 30 хв. на 44 км+800 м автодороги напрямку Львів-Краківець, що поблизу с Чолгині Яворівського району Львівської області, був скерований останнім на зустрічну смугу руху у зв’язку з тим, що по руху автомобіля на проїжджій частині дороги знаходився пішохід.

Також зазначає, що судом не взято до уваги покази ОСОБА_1 (а.с. 133,232), який повністю визнав свою вину, покази потерпілої ОСОБА_6 (а.с. 212), той факт, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_7 повинен був знаходитись на робочому місці, та те, що позивач ОСОБА_2 отримує пенсію за загиблого сина.

Вважає, що судом також не враховано - 20 травня 2005 року було 9 днів з дня смерті дружини ОСОБА_1, те, що засуджений ОСОБА_1 перебуває на обліку в ЛОДКЛДКУ по хворобі серця і після арешту, 25 травня 2007 р. йому двічі викликали швидку допомогу в приміщення Яворівського РВ УМВСУ у Львівській області, та те, що в нього на даний час нова сім’я і на утриманні знаходиться дружина та донька - інвалід.

В запереченнях на апеляцію потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_2 зазначають, що згідні з вироком суду та вважають апеляцію безпідставною.

27 липня 2007 року від адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання, в якому він просить застосувати до засудженого ОСОБА_1 3акон України "Про амністію" від 09 червня 2007 року та звільнити останнього від відбування призначеного покарання за станом здоров’я.

02 серпня 2007 року від засудженого ОСОБА_1 також надійшло письмове клопотання, в якому він просить застосувати до нього Закон України "Про амністію" від 09 червня 2007 року та звільнити його від покарання у вигляді позбавлення волі.

Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав клопотання адвоката ОСОБА_4 та своє клопотання про застосування до нього акту амністії, думку прокурора про застосування до засудженого ОСОБА_1 3акону України "Про амністію" та звільнення останнього від відбування покарання за станом здоров’я при відповідному дослідженні, потерпілих, які поклались на рішення суду, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що такі клопотання підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд І інстанції належним чином дослідив зібрані по справі докази, з’ясував всі фактичні обставини справи і прийшов до обгрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів і призначив покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

При таких обставинах колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_1

Разом з тим, згідно із ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п’яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років.

При цьому п.’є" ст. 1 відноситься до осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано хворими на тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України № 3/6 від 18 січня 2000 року (z0155-00) .

Як видно з вироку районного суду, ОСОБА_1 засуджений за ст. 286 ч.2 КК України, тобто за злочин, вчинений з необережності, за який законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, та за ст. 135 ч. 1 КК України, тобто за умисний злочин, за який законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п’яти років.

З листа Львівського слідчого ізолятора №5157 від 27 липня 2007 року вбачається, що засуджений ОСОБА_1 при поступленні був оглянутий в медичній частині даної установи (в анамнезі мікроінфаркт в 2006 році). Встановлено діагноз: ІХС, стабільна стенокардія напруги II ФК, СНК-ІІ, гіпертонічна хвороба II степені. Після проведення додаткових медичних обстежень, 05 червня 2007 року встановлено діагноз: ІХС, Стабільна стенокардія напруги II—III ФК, НК-БА, гіпертонічна хвороба II—III степені, далекозорість слабого ступеню, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей (а.с. 359).

Таким чином, ОСОБА_1 станом на 09 червня 2007 року, тобто на момент набрання чинності Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) , хворів вищенаведеними захворюваннями.

Дані захворювання стверджені висновком спеціальної лікарської комісії, що видно з відповіді №7732 від 12 листопада 2007 року Львівського слідчого ізолятора, з якої вбачається, що лікарями медичної частини комісійно поставлено ОСОБА_1 діагноз: ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги II - III ФК, гіпертонічна хвороба III степені (кризовий перебіг), далекозорість слабого ступеня, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей, і дані захворювання згідно спільного наказу МОЗ України і Держдепартаменту України з ПВП 3/6 від 18.01.2000 року відносяться до пунктів 8,8.1.7,8.2 "Хвороби органів " і вважаються тяжкими.

Згідно відповіді №301 від 21.01.09 р. начальника ЛСІ ув’язненому ОСОБА_1 при поступленні в ізолятор під час первинного медичного обстеження встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги, гіпертонічна хвороба 2 ст., в зв’язку з чим він лікувався там. Після проведення додаткових обстежень комісійно лікарями встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги 2-3 ФК, гіпертонічна хвороба 3 ст., далекозорість слабого ступеня, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Дані захворювання згідно спільного наказу МОЗ України і Держдепартаменту України з ПВП 3/6 від 18.01.2000 року відносяться до хвороб органів кровообігу і вважаються тяжкими.

Як видно з медичної картки №5010/1592 стаціонарного хворого ОСОБА_1 3 19 по 28 жовтня 2005 року стаціонарно лікувався в Львівському обласному кардіологічному центрі, повний діагноз - ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія 2 ф.к., кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 2 степені.

Згідно вимог Постанови Пленуму ВСУ від 28 вересня 1973р. (v0008700-73) №9 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу" /із відповідними змінами/ встановлено, що дані хвороби перешкоджають відбуттю покарання та утримання ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі може призвести до серйозного погіршення його здоров’я.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що необхідно застосувати до ОСОБА_1 Закон України "Про амністію" (955-16) , а тому він підлягає звільненню від відбування основного покарання, оскільки підстав, які перешкоджають застосуванню акту амністії, передбачених ст. 7 даного Закону не встановлено.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

вирок Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_4 в його інтересах - без задоволення.

На підставі ст. 1 п.’є" Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання, призначеного судом І інстанції у вигляді п’яти років 6 місяців позбавлення волі.