Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шайди С.М.,

суддів Флісака Р.Й., Хруняка Є.В.,

з участю: прокурора Салиги О.В.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши 05 лютого 2009 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в суді першої інстанції на вирок Калуського міськрайонного суду від 13 листопада 2008 року, -

Вказаним вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого: - 27.06.2003 року Калуським міськрайонним судом за ст. 121 ч.1; 185 ч.3; 186 ч.2 КК України (2341-14) на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі; - 12.03.2007 року Гусятинським районним судом Тернопільської області невідбута частина покарання замінена на 1 рік 10 місяців 15 днів

________________________________________________________________________________

Справа № 11-49/2009р. Головуючий у І інстанції Бойко М.Я.

Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач Шайда С.М.

виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку щомісяця в дохід держави, українця, громадянина України, -

засуджено за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за постановою Гусятинського районного суду від 12.02.2007 року і остаточно призначено ОСОБА_1 - 1 (один) рік 1 (один) місяць позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 25 квітня 2008 року.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і жителя АДРЕСА_2, непрацюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого Калуським міськрайонним судом 30.12.2005 року за ст. ст. 155, 156 ч.1 на 1 рік і 2 місяці позбавлення волі, українця, громадянина України, -

засуджено за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 (шість) місяців арешту, який рахується з 01 травня 2008 року.

Зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_2 термін перебування під вартою з 01.05.2008 року і звільнено з під варти в залі судового засідання за відбуттям покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими в тому, що 25.06.2008 року вчинили умисне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1- повторно.

Злочин вчинено за таких обставин.

25.02.2008 року о 22-00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в м. Калуші на проспекті Л.Українки побачивши ОСОБА_3, наздогнали його і ОСОБА_1 штовхнув потерпілого від чого той впав на землю. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито викрали у потерпілого мобільний телефон "Нокія 7360" вартістю 760 грн., портмоне вартістю 35 грн. в якому знаходилось 12 грн., пластикову банківську картку та посвідчення особи, а всього на 810 грн. із з місця події втекли.

В апеляції прокурора у зміненому вигляді ставиться питання про скасування вироку суду та постановлення нового вироку, яким перекваліфікувати дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ст. 187 ч.2 КК України з призначенням покарання в межах санкції даного злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала апеляцію у зміненому виді, пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вважають вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вчинення засудженим відкритого викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1 ще й повторно за викладених у вироку обставин стверджується наведеними у вироку доказами, дослідженими судом і яким дана належна правова оцінка.

Зокрема, самі засуджені в судовому засіданні в деталях і послідовно пояснювали обставини за яких вчинено ними протиправні дії щодо потерпілого ОСОБА_3.

Показання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про обставини вчинення його пограбування підтвердив і сам потерпілий ОСОБА_3.

Зокрема, потерпілий стверджував, що після того, як його штовхнули він впав на землю, у нього викрали мобільний телефон. Налякавшись він сам віддав обвинуваченим портмоне, пластикові банківські картки та посвідчення особи. Хто саме його штовхнув, він не бачив. Ударів підсудні йому не наносили. Перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Коли підвівся із землі і спробував йти далі то наступив на каналізаційний люк і пошкодив ногу.

Ці показання потерпілого в судовому засіданні нічим не спростовано. Покликання державного обвинувача на те, що суд без належного дослідження доказів по справі в основу вироку, яким перекваліфіковано дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі ст.187 ч.2 на ст. 186 ч.2 КК України, поклав суперечливі показання потерпілого, є некоректними. Дані, що містяться у протоколі судового засідання під час допиту потерпілого ОСОБА_3 свідчать про те, що суд в повній мірі з'ясував суперечності у показаннях потерпілого ОСОБА_3, дані ним на досудовому слідстві з оголошенням протоколів допиту потерпілого (а.с. 195). Тому категоричність вимоги в апеляції прокурора про те, що суд повинен був брати до уваги лише показання дані потерпілими на досудовому слідстві не ґрунтуються на нормах діючого КПК України (1001-05) .

Про фактичні обставини вчиненого злочину як на досудовому слідстві (а.с. 23-24) так і в судовому засіданні послідовно, без будь-яких суперечностей пояснювали обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Про нанесення засудженими ударів потерпілому ОСОБА_3. по ногах, не вказується і в його протоколі-заяві потерпілого від 26.02.2008 року, тобто на другий день після події злочину.

Щодо призначеного засудженим покарання, то колегія суддів вважає, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, є обгрунтованим і з врахуванням обставин, що пом'якшують його, є справедливим.

В апеляції прокурора у зміненому виді (а.с. 209) не вказується, що призначене засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є надто м'яким або, що ст. 69 КК України при призначенні покарання застосована з порушенням закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції у зміненому виді залишити без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду від 13 листопада 2008 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.