Справа №11-54 2009 р.

Категорія: кримін.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко В.М.

Доповідач Пасько Д.П.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді Паська Д.П.

суддів: Кульбаки С.С., Зайцева В.А.

захисника ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_1. розглянула 21 січня 2009 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Калинівського районного суду від 19 листопада 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимий засуджений за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 510 грн. і звіль нений від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 не судимий визнаний невинним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126 ч. 1 КК України за недове деністю у вчиненні злочину і по суду виправданий.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково і з засудженого ОСОБА_1. на його користь стягнуто 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій час тині позов залишено без задоволення у зв'язку з його безпідставністю.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Як вбачається з вироку районного суду ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він 15 червня 2003 року біля 7 години ранку в с. Переорки Вінницького району умисно наніс ОСОБА_2 удар по голові металевим предметом, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розгляду здоров'я.

ОСОБА_2 обвинувачував ОСОБА_1. у тому, що той 24 вересня 2003 р. біля 7 години ранку по вул. Котовського в с Переорки Вінницького району обзивав його бру тальною лайкою, а потім наніс палицею удар по спині та плечах, завдавши фізичного бо лю. Не знайшовши доказів вини ОСОБА_2 районний суд виправдав його.

Справа за взаємними приватними обвинуваченнями були об'єднані в одне прова дження.

В своїй апеляції на вирок суду засуджений ОСОБА_1. просить скасувати вирок як незаконний та необгрунтований, а справу направити на новий судовий розгляд з огляду на

те, що судове слідство по справі було однобічне та неповне, а висновки суду не відпові дають фактичним обставинам справи. До того ж він вважає, що судом допущені істотні порушення вимог КПК України (1001-05) , що проявилося в упередженій оцінці доказів по справі, яких на його думку було не досить для того, що зробити висновок про доведеність його вини у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_2., який страждає на розлади психі чної діяльності і його показання є неправдиві і не повинні братися до уваги.

Апелянт вважає також, що районний суд безпідставно виправдав ОСОБА_2 за ст. 126 ч. 1 КК України, досить упереджено оцінивши при цьому докази по справі, не взявши до уваги ті з них, які і підтверджують вину ОСОБА_2 у вчинені щодо нього (ОСОБА_1.) злочинних дій.

Апелянт вважає, що суд взяв до уваги не достовірні документи, надані ОСОБА_2 про те, що він на 24.09.2003 р. був у відрядженні у Закарпатській області. Проте не взяв до уваги показання свідків про те, що ОСОБА_2. того дня був у с. Переорки і заподіяв йому фізичного болю.

Заслухавши доповідача, виступ засудженого ОСОБА_1. та його захисника, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апелянта, ко легія суддів приходить до висновку, що апеляція не обгрунтована і не підлягає задоволен ню.

Колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_1. у заподіянні ОСОБА_2. легких тілесних ушкоджень підтверджується не тільки показаннями та заявами ОСОБА_2, а й висновком судово-медичної експертизи (а.с. 28 т. 2), де зафіксовано пояснення ОСОБА_2 про те, що тілесні ушкодження йому заподіяв сусід, нанісши удар металевим предметом по голові. Освідування проведено 17.06.2003 року, тобто за кілька днів після події, з чого суд зробив висновок про достовірність пояснень ОСОБА_2 про обставини справи.

Наведений комплекс доказів свідчить про об'єктивність висновків суду про вину ОСОБА_1. у заподіянні ОСОБА_2. легких тілесних ушкоджень.

Доводи ОСОБА_1. про те, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_2 у за подіянні йому 24.09.2003 р. фізичного болю колегія суддів вважає безпідставними і таки ми, що не ґрунтуються на об'єктивних доказах.

Тілесних ушкоджень ОСОБА_1. не знімав і об'єктивних доказів заподіяння йому фізичного болю ОСОБА_2 у справі немає.

З заявою щодо ОСОБА_2 він звернувся до суду тільки 12.05.2004 p., тобто через 8 місяців після події, про яку вказав у заяві, що і викликає сумніви щодо правильності незваної ним дати протиправних дій щодо нього та можливості запам'ятати свідками цю дату.

Ні один із свідків не вказав чому він саме запам'ятав 24.09.2003 р. як число (дату), на яке вказав ОСОБА_1.

Суд об'єктивно оцінив документи, які підтверджують, що ОСОБА_2 на 24.09.2003 року був у відрядженні в Закарпатській області (а.с. 180 та 181-188 т. 4), а саме: посвідчення про відрядження та квитанції готелю.

ОСОБА_2 заперечив, що він 24.09.2003 p. був у с. Переорки Вінницького району та наносив ОСОБА_1 будь-які тілесні ушкодження.

За таких обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, належним чином, відповідно до положень ст. 67 КПК України оцінив докази по справі та прийняв законне і об'єктивне рішення.

Підстав для задоволення апеляції та скасування вироку суду не знайдено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Калинівського районного суду від 19 листопада 2008 року щодо нього та ОСОБА_2 без змін.

На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги (подання прокурора) безпосередньо до касаційного суду - Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.