Головуючий у І інстанції Каліновська В.С.

Категорія: ч 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Доповідач Оксентюк В.Н. КК України (2341-14) .Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -судді: Хлапук Л.І.,

суддів: Матвієнко Н.В., Оксентюка В.Н.,

прокурора Старчука В.М.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника засудженого ОСОБА_2,

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Луцького району на вирок Луцького міськрайонного суду від 12 листопада 2008 року, яким,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Піддубці, Луцького району, Волинської області, громадянин України, освіта вища, одружений, на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацюючий, житель АДРЕСА_1, раніше судимий вироком Луцького міськрайонного суду 23 серпня 2007 року за ст. 364 ч. 1, 364 ч. 2, 366 ч. 1, 266 ч. 2, ст. 70 ч. 1, 75.76 КК України (2341-14) на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати керівні виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на три роки,-

засудженого за ч. 1 ст. 364 КК України на 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки і шість місяців;

за ч. 1 ст. 366 КК України на 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки та шість місяців.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 до відбування покарання у виді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки з позбавлення права займати керівні виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки 8 ( вісім ) місяців.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком більш суворим покаранням, призначеним вироком Луцького міськрайонного суду від 3 серпня 2007 року остаточно до відбування ОСОБА_1 визначено 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і відповідно до ст. 76 КК України виконає покладені на нього судом обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання, періодично з'являтись на реєстрацію в ці органи.

Міру запобіжного заходу залишено попередню - підписку про невиїзд.

В задоволенні цивільних позовів прокурора Луцького району до ОСОБА_1 про стягнення 261000 гривень та до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення 77250 гривень шкоди відмовлено.

Знято арешт з рухомого та нерухомого майна засудженогоОСОБА_1 та ОСОБА_4

Речові докази - документи вилучені в земельному відділі Луцької РДА та Підгайцівській сільській раді залишено у матеріалах справи, два комп'ютери залишено у користуванні Підгайцівської сільської ради.

Судові витрати за проведення судових експертиз прийнято на рахунок держави.

Цим же вироком за ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України засуджений ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення щодо якого апеляційним судом прийнято окремо.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,-

Даним вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за те, що ОСОБА_1, працюючи головою Підгайцівської сільської ради, а ОСОБА_4 на посаді спеціаліста землевпорядника даної сільської ради, будучи службовими особами - представниками влади, в порушення вимог ст. 13, 14 Конституції України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України, зловживаючи своїм службовим становищем та владою та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби вчинили ряд посадових злочинів.

Так, влітку 2005 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем дав усну вказівку ОСОБА_4, одноосібно, без розгляду на сесії сільської ради, скласти та видати завідомо неправдиве рішення сесії Підгайцівськогої сільської ради про виділення у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки в розмірі 0.25 га для проведення індивідуального будівництва в с. Струмівка Луцького району.

ОСОБА_4, виконуючи цю завідомо незаконно вказівкуОСОБА_1,, у своєму службовому кабінеті Підгайцівської сільської ради, що в с. Підгайці, Луцького району, зловживаючи своїм службовим становищем, виготовив та видав ОСОБА_6 - брату ОСОБА_5 завідомо неправдивий документ рішення за № 19-3 від 01.02. 2005 року "Про дачу дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у с. Струмівка Луцького району для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_5", завіривши його без відповідних на те повноважень своїм підписом. Після цього, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що дане рішення є підроблене, оскільки вона на сесію не виносилось і не приймалось, скріпив підпис ОСОБА_4 гербовою печаткою сільської ради. На підставі вищезазначеного рішення, спеціалістами ТзОВ "Горизонт" було розроблено офіційний документ - проект землеустрою відведення земельної ділянки ОСОБА_5 за інвентарним номером 11-558-1.

Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, достовірно знаючи, що даний проект відведення та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 на сесії не було затверджено, восени 2005 року у службовому кабінеті Підгайцівської сільської ради вчинив службове підроблення, а саме, виготовив рішення № 22-8 від 23.09.2005 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і надання земельної ділянки у власність ОСОБА_5.", яке фактично даною сільською радою у встановленому законом порядку не приймалось, яке підписав та завірив гербовою печаткою. В подальшому, на підставі цього рішення, громадянці ОСОБА_5 був незаконно видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 662091 від 15.11.2005 року.

Він же, восени 2006 року, у своєму службовому кабінеті, без рішення сесії Підгайцівської сільської ради, видав завідомо неправдиві рішення від 07 квітня 2006 року № 1-7 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і надання земельних ділянок у власність ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9., ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13" які особисто склав, підписав та скріпив гербовою печаткою.

В подальшому, на підставі даного рішення, ОСОБА_1 підписав та завірив гербовою печаткою державні акти на право власності на земельні ділянки зазначеним особам серії ЯА №; 647908 від 16.06.2006 року; ЯА № 647858 від 16.06.2006 року; ЯА № 647907 від 16.06.2006 року; ЯА 647859 від 16.06.2006 року; ЯА № 647909 від 16.06.2006 року; ЯА №647835 від 16.06.2006 року; ЯА № 647857 від 16.06.2006 року.

Вказаними діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вчинили зловживання службовим становищем та владою, а також вчинили службове підроблення, заподіявши істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу органу місцевого самоврядування о особі Підгайцівської сільської ради та її виконавчого органу.

В апеляції та доповненні до неї помічник прокурора Луцького району, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії засудженогоОСОБА_1 з ч. 2 ст. 364 на ч. 1 ст. 364 КК України та з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України, виключивши з обвинувачення засудженого таку кваліфікуючу ознаку, як заподіяння злочином тяжких наслідків, призначивши йому надто м'яке покарання. Також вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні до засудженогоОСОБА_1 цивільного позову. Вказує, що відмова Підгайцівської сільської ради від цивільного позову прийнята судом з порушенням вимог ст. 174 ЦПК України.

Прохає вирок скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків без застосування ст. 75 КК України, а також задовольнити заявлений прокуратурою Луцького району цивільний позов.

Захисник ОСОБА_2 у поданому в інтересах засудженогоОСОБА_1 на апеляцію запереченні вказує на те, що діями ОСОБА_1 тяжких наслідків не завдано, оскільки, останній землі не продавав і згідно чинного законодавства продаж землі в України органами місцевого самоврядування заборонений. Діями ОСОБА_1 реальних збитків органу місцевого самоврядування також не завдано, а тому суд правомірно відмовив у заявленому до ОСОБА_1 цивільному позові. Вважає вирок законним і обгрунтованим. Прохає апеляцію помічника прокурора залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 12.11.2008 року без змін.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, доводи апеляції та заперечення на неї, прокурора, який апеляцію підтримав і просив вирок суду щодо засудженого ОСОБА_1. скасувати та постановити новий вирок, засудженогоОСОБА_1, та його захисника, які апеляції не визнали і просили вирок суду залишити без змін, представника цивільного позивача, який також просив вирок залишити без змін, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав вірну юридичну оцінку. Дії засудженого вірно кваліфікував за ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, як зловживання службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду державним та громадським інтересам та службове підроблення.

Доводи апелянта в тій частині, що внаслідок незаконного відчуження земельних ділянок Підгайцівській сільській раді завдані значні матеріальні збитки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки земельні ділянки громадянам передавались безоплатно, а згідно чинного законодавства продаж землі в Україні органами місцевого самоврядування заборонений.

Будь-яких доказів того, що вказані земельні ділянки відчужувались шляхом купівлі-продажу в ході досудового та судового слідства не встановлено і можливість встановлення таких фактів вичерпана.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово вчиняв злочини, як на підставу м'якості призначеного йому покарання, також не відповідає дійсності, оскільки інкриміновані йому дії за вказані злочини він вчинив раніше, а ніж дії, за які він засуджений вироком Луцького міськрайонного суду від 23 серпня 2007 року і засудженому ОСОБА_1 судом призначено остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, чого не оспорює і сам апелянт у своїй апеляції.

При призначенні покарання суд першої інстанції врахував суспільну небезпечність та тяжкість вчинених злочинів, особу винного, який на утриманні має двох неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується виключно позитивно. Обтяжуючих покарання обставин щодо ОСОБА_1 суд не знайшов.

За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без ізоляції від суспільства. Тому доводи прокурора про безпідставну перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 та призначені йому судом першої інстанції надто м'якого покарання не грунтуються на матеріалах справи.

Оскільки відчуженням земельних ділянок Підгайцівській сільській раді реальних збитків завдано не було, в ході судового розгляду справи позивач відмовився від своїх позовних вимог, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні цивільного позову.

Вирок суду першої інстанції є законним та обгрунтованим. Підстав для його скасування та постановлення нового вироку з обставин, наведених у апеляції, колегія суддів судової палати не знаходить.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати,-

Апеляцію помічника прокурора Луцького району залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 12 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 - без змін.