10-06/09 Про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків - 14.01.2009 Прийняття

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді - Опейди В.О.

суддів - Бешти Г.Б., Пазюка О.С.

з участю прокурора - Ариванюка П.І.

скаржників ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку справу за апеляцією начальника відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2008 року, -

Вказаною постановою суду задоволено скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і скасовано постанову заступника прокурора Волинської області від 10 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ТзОВ "Саюр" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України в решті постанову залишено без зміни.

Згідно постанови заступника прокурора Волинської області від 10.12.2008 року порушено кримінальну справу відносно службових осіб ТзОВ "Саюр" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України, та невстановленої особи, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України. У відповідності до змісту постанови зазначено, що оскільки матеріали перевірки містять достатні дані про факт ухилення від сплати податків при здійсненні фінансово-господарської діяльності службовими особами ТзОВ "Саюр". Зазначається, що ТзОВ "Трейдс Мен" має ознаки фіктивності, яке має взаємовідносини з ТзОВ "Саюр", а тому зроблено висновок про нікчемність правочинів здійснених товариствами "Саюр" та "Трейдс Мен" наслідком чого стало завищення валових витрат на 16 774 490, 95 грн. та податкового кредиту на 3 354 898, 19 грн., а отже несплата податків в особливо великих розмірах. Таким чином, визнано наявним приводу і достатніх підстав які вказують на наявність в діях службових осіб ТзОВ "Саюр" ознак злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України, а в діях невстановленої особи - ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції у своїй апеляції просить скасувати постанову суду та справу за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направити на новий розгляд. Посилається на те, що приводами до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 послужило повідомлення Ковельської МДПІ про результати перевірки ТзОВ "Саюр" та безпосереднє виявлення прокурором в діях вказаних осіб ознак злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України. Підставами для порушення вважає достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки: акті документальної перевірки ТзОВ "Саюр", яким встановлено порушення вимог чинного податкового законодавства, поясненнях ОСОБА_4 службових осіб ТзОВ "Саюр", копіях вилучених документів. Вважає, що при розгляді матеріалів, що послужили підставами для порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків, то такі факти при оскарженні в адміністративному чи господарському суді не спростовують зібраних даних про вчинення злочинних діянь. Зазначає, що наявні взаємовідносини з фіктивним підприємством, що дозволяє порушити кримінальну справу. Невизнання недійсними в судовому порядку угоди не є аргументом у даній справі. Вказує, що суд не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, про що зазначено у п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 11.02.2005 р.. Тому вважає, що є достатні дані для порушення кримінальної справи. Крім того, зазначає, що судом не прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, а також щодо порушеної кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України.

В запереченні на апеляцію прокурора скаржники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вважають постанову суду законною і просять відхилити апеляцію. Зазначають, що особа може бути притягнута до відповідальності за ч.3 ст. 212 КК України в тому випадку, коли діяння особи призвели до фактичного ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, тобто сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом №2181-ІІІ (2181-14) з моменту закінчення граничного строку, в який мають бути сплачені нараховані (донараховані) такими органами суми зобов'язань. Вважають, що граничний строк по сплаті донарахованих Ковельським МДПІ податків за Актом перевірки від 07.11.2008 року не наступив. Зважаючи на викладене суд обгрунтовано прийшов до висновку, що порушення кримінальної справи за ч.3 ст. 212 КК України є передчасним. Зазначають, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ. У відповідності до акту перевірки старший о/у Жук В.М. не направлявся для проведення перевірки, хоча відібрані ним пояснення стали підставою для донарахування податків, а тому не можуть бути підставою для порушення кримінальної справи за ознаками ч.2 ст. 366 КК України. Договір між ТзОВ "Саюр" та ТзОВ "Трейдс Мен" відповідає вимогам ЦК України (435-15) . Акти приймання виконаних робіт свідчать про дійсність договору підряду. Відсутні докази не проведення будівельних робіт, прийняття виконаних робіт, не встановлено незаконності проведення розрахунків між юридичними особами. Кримінальна справа за ознаками ч.2 ст. 358 КК України була порушена відносно невстановленої особи. Просили залишити постанову Луцького міськрайонного суду від 25.12.2008 року без зміни., а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови, прокурора, який підтримував подану апеляцію, адвоката та скаржників, які просили залишити постанову суду без змін, а апеляцію відхилити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

За змістом ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Розглядаючи звернення скаржників, суд належним чином перевірив питання щодо наявності приводів і підстав при порушенні кримінальної справи за конкретним фактом щодо службових осіб за ознаками скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України. Зокрема, судом правильно з'ясовані обставини в межах заявлених вимог.

Крім того, обґрунтовано зроблено висновок про відсутність достатніх даних, що вказують на наявність в діях скаржників, як службових осіб ТзОВ "Саюр" ознак зазначеного складу злочину. Зважаючи на те, що при порушенні кримінальної справи було дано не повний аналіз і оцінку вихідним документам, то судом зроблено достатньо вмотивований висновок про відсутність достатніх даних, на момент порушення кримінальної справи, що вказували на наявність ознак вказаного злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, даними які стали підставами для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був аналіз фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Саюр" та інформація, яка здобута оперативно-розшуковим шляхом, яка в основному базувалась на припущеннях. Належним чином не перевірено та не дано оцінки діяльності товариства з іншими підприємствами, а також щодо фактичних обставин будівництва.

Твердження про достатність фактичних даних, які свідчать про наявність ознак злочину в діях службових осіб ТзОВ "Саюр" суперечить представленим матеріалам перевірки. Встановлення зазначених судом обставин по справі має значення для вирішення питання про наявність підстав для порушення кримінальної справи. А тому судом першої інстанції вірно визначено, що відсутні достатні дані, які свідчать про ознаки вчинених злочинів.

Посилання в апеляції стосовно того, що оскаржувана кримінальна справа була порушена не лише за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 212, 366 КК України, а й за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України, а в рішенні суду щодо вказаного злочину нічого не зазначено, не заслуговують на увагу. Зокрема у відповідності до поданої скарги, скаржниками оспорювалось порушення кримінальної справи відносно них саме за ч.3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України, а тому судом підставно не розглядалось питання в частині порушення кримінальної справи щодо невстановленої особи за ч.2 ст. 358 КК України, яке вони не оскаржували. Зважаючи на викладене, відмова в порушенні кримінальної справи судом, при таких обставинах є недоречною.

Разом з тим, недоречним є посилання прокурора в апеляції на Постанову Пленуму Верховного суду України від 11.02.2005 р. "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" (v0001700-05) , оскільки зазначена постанова втратила свою чинність на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 21.12.2007 (v0012700-07) року.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду за викладеними в апеляції прокурора доводах.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2008 року, якою скасовано постанову заступника прокурора Волинської області від 10 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України - без зміни.