Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинського області в складі:

головуючого - судді Опейди В.О.

суддів Олексюка Я.М., Лозовського А.О.

з участю прокурора Смолюка Б.С.

законного представника ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_1

захисника засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Камінь-Кашимрського районного суду від 10 листопада 2008 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з базовою середньою освітою, не одружений, не працюючий, згідно ст. 89 КК України не судимий, засуджений - за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобовязання, а саме повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і навчання, періодично зявлятися для реєстрації в ці органи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на - підписку про невиїзд.

Стягнуто з засудженого 717 грн. судових витрат.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах,-

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 03 серпня 2008 року він в проміжок часу з 12 до 14 години, побачивши, що потерпіла ОСОБА_4 залишила ключ у вхідних дверях в житловому будинку по АДРЕСА_2, скориставшись цим проник в житло, де із полиці меблевого набору таємно викрав гроші в сумі 4700 грн., належні потерпілій, а також вироби із золота належні ОСОБА_5 сережки, вартістю 700 грн. та ланцюжок вартістю 900 грн. та кулоном до нього, вартістю 156 грн., браслет вартістю 600 грн. належні ОСОБА_6, а всього спричив матеріальні збитки на суму 7056 грн.

22 серпня 2008 року, близько 11 години, діючи повторно, він в с. Грудки Камінь-Каширського району при допомозі цвяха, який заздалегідь приготував, зірвав навісний замок та проник в житловий будинок належний ОСОБА_7, розташований по АДРЕСА_3 звідки таємно викрав гроші в сумі 2430 грн, а також мобільний телефон "Самсунг Е-200" із зарядним пристроєм до нього вартістю 763 грн. та SIM-картку вартістю 30 грн., а всього на загальну суму 3223 грн.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор, що приймав участь в розгляді справи по суті вважає, що вирок суду слід скасувати та постановити новий вирок. Не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію вчинених злочинів ОСОБА_1, вважає що призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особи засудженого, що призвело до необґрунтованого застосування ст.ст. 75, 104 КК України. Зазначає, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча і був звільнений від покарання по закінченню іспитового строку. В школі він навчається заочно, де зарекомендував себе недисциплінованим і не старанним учнем. Вважає, що слід врахувати як тяжкість скоєного злочину, так і особу засудженого. Просить вирок суду скасувати внаслідок м'якості покарання та неправильного застосування ст.ст. 75, 104 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

В запереченнях на апеляцію прокурора потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вважають вирок суду справедливим таким, що базується на матеріалах справи з врахуванням особи неповнолітнього, його захворювання, відшкодування їм збитків, а тому просять вирок не скасовувати.

В запереченні на апеляцію прокурора законний представник засудженого ОСОБА_3 зазначає, що не виправдовуючи дій сина, вважає, що його перебування під вартою позитивно вплинуло на нього. Разом з тим звертає увагу на те, що він є інвалідом дитинства та потребує хірургічного втручання, а тому з врахуванням постановленого вироку це можливість її зробити. Просить вирок суду залишити в силі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, думку засудженого, його законного представника, захисника, які заперечили апеляцію і просили залишити вирок без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність вини засудженого у скоєнні інкримінованих злочинів відповідає зібраним у справі і дослідженим у судовому засіданні доказам. Водночас, твердження прокурора про м'якість призначеного покарання, суперечить встановленим фактичним обставинам справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України постановлений з урахуванням аналізу усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях самого засудженого, потерпілих, у висновках експертиз, а також у відповідності до вимог закону дано остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості і достовірності, яка ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Зважаючи на викладене, судом вірно зроблений висновок про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України.

Обставини справи судом з'ясовано повно і об'єктивно. Будь-яких порушень норм кримінально-процесуального права, які б вплинули на законність і обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.

Покарання ОСОБА_1 призначено судом у відповідності з ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, його характеристик, особи винного, який є інвалідом дитинства, виховувався без батька, навчається, а також того, що злочини вчинені ним будучи неповнолітнім, заподіяні збитки відшкодовані, самі ж потерпілі прохають не позбавляти його волі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів судової палати не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку щодо ОСОБА_1.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Вирок Камінь-Каширського районного суду від 10 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.