Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді: Лозовського А.О.

суддів: Олексюка Я.М., Пазюка О.С.

з участю прокурора: Смолюка Б.С.

адвоката: ОСОБА_1

засудженого: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2008 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Костопіль Рівненської області, мешканця с. АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, не судимого, засуджено,

за ч.1 ст. 289 КК України на 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

В строк відбуття покарання ОСОБА_2. зараховано перебування його під вартою з 23 серпня по 18 вересня 2008 року із розрахунку 1 день позбавлення волі за 2 дні обмеження волі.

Стягнуто в доход держави з ОСОБА_2 405 грн. 64 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів, -

Даним вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що 20 серпня 2008 року в період часу з 23 по 00 годин, перебуваючи в кафе "Хатинка", що у провулку Комунальний, буд. 4а в м. Луцьку, шляхом обману та зловживання довірою заволодів брелоком сигналізації та ключем від дверей та замка запалювання автомобіля марки "Тойота - Секвоя", 2004 року випуску, НОМЕР_1Каліфорнія), який являється власністю ОСОБА_3., після чого, вийшовши з приміщення даного кафе, за допомогою ключів відкрив двері, сів за кермо вказаного автомобіля та шляхом запуску двигуна незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

В апеляції помічник прокурора м. Луцька не оспорюючи фактичні обставини справи вказує, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_2., та обранням стосовно останнього надто м'якої міри покарання, з урахуванням особи підсудного, який не вчиняв будь-яких дій щодо повернення майна потерпілому, а саме автомобіля марки "Тойота - Секвоя", після заволодіння яким тривалий проміжок часу не повертав та вимагав за повернення транспортного засобу значну суму коштів, просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції, міркування прокурора про необхідність скасування вироку суду першої інстанції, адвоката ОСОБА_1 та засудженого, які не визнали апеляцію, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція помічника прокурора м. Луцька до задоволення не підлягає.

Висновок суду про доведеність вчинення злочину засудженим відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні і не оспорюються у поданій на вирок апеляції.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 289 КК України є правильною.

При призначенні покарання суд у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_2, який характеризується позитивно, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, шкода завдана злочином відшкодована повністю, на даний час працює, а тому суд прийшов до обгрунтованого висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

За таких обставин вважати призначене засудженому покарання м'яким підстав немає.

Посилання прокурора в апеляції на те, що особа ОСОБА_4. є суспільно-небезпечною, оскільки він тривалий час не повертав автомобіль потерпілому і вимагав за нього гроші є безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що потерпілий заборгував засудженому значну суму грошей.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

Апеляцію помічника прокурора м. Луцька залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.