11-533-08 Про незаконне присвоєння владних повноважень із використанням підробленого документа та шахрайство - 26.08.2008 Прийняття

26 серпня 2008 року розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 5 червня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Одеси, раніше не одноразово судимий, останній раз : 16.12.2003 р. Приморським р\с м. Одеси за ст. . 309 ч.2 КК У (2341-14) до 3 років п\в. На підставі ст. . 75 ККУ звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, -

засуджений за ст. . 15 - 190 ч, 2 КК України (2341-14) до 2 років позбавлення волі;

• - за ст. . 353 КК України (2341-14) - 1 року обмеження волі;

• - за СТ. .358 ч.1 КК України (2341-14) -до 2 років обмеження волі;

• - за ст. . 358 ч.3 КК України (2341-14) - до 1 року обмеження волі.

На підставі ст. . 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання - 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. . 71 КК України (2341-14) до призначеного покарання приєднана частина не відбутого покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2003 року і остаточно призначено до відбування 4 роки позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що у середині березня 2005 року незаконно виготовив печатку державного органу - виконавчого комітету, за допомогою якої виготовив підроблене посвідчення працівника соціального захисту на ім'я ОСОБА_2 та незаконно присвоївши собі владні повноваження, 22.03.2005 року близько 11.00 год. у с Поділля Веселинівського району Миколаївської області обманним шляхом намагався заволодіти коштами ОСОБА_3 на суму 300 грн., а також ОСОБА_4 на суму 1200 грн., однак не довів свій злочинний намір до кінця по незалежним від нього причинам, оскільки був затриманий громадянами та працівниками міліції.

Зі змісту апеляції засудженого та доповнень до неї вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що його вина не доведена у намаганні заволодіти грошима ОСОБА_3, оскільки у судовому засіданні ця потерпіла допитана не була, а також вважає, що судом йому призначено надмірно суворе покарання, оскільки суд не врахував, що він є інвалідом 2 групи, переніс серцевий напад та хворіє на ряд інших захворювань.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав свою апеляцію та вважав, що відносно ОСОБА_3 він протиправних дій ніяких не вчиняв, підроблені ним документи та накладні не можна вважати документами, оскільки їх зміст повністю не відповідає ніякому офіційному документу. Просив пом'якшити призначене йому покарання, посилаючись на те, що суд невірно призначив йому покарання в частині обмеження волі, оскільки він є інвалідом 2-ї групи, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла слідуючого.

Вина ОСОБА_1 у намаганні шляхом обману заволодіти грошима потерпілої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження у доказах, які викладені у вироку суду.

Так потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні прямо вказав на ОСОБА_1, як на особу, яка видавала себе за працівника служби соціального забезпечення і яка пообіцяла йому за попередню оплату в сумі 1200 грн. вирішити питання про надання потерпілому автомобіля "Таврія" через районну службу соціального захисту. Він йому повірив і готовий був віддати 1200 грн., але обман в цей час викрив його син та працівники міліції.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_5

З показань потерпілої ОСОБА_3, які були оголошені та досліджені у судовому засіданні, слідує, що ОСОБА_1 і їй представився як працівником служби соціального захисту, і який пообіцяв її забезпечити вугіллям, скрапленим газом та дровами за попередню оплату у сумі 300 грн. Ці свідчення потерпілої підтвердила свідок ОСОБА_6 -донька потерпілої, до якої за грошима звернулась потерпіла.

Цим доказам суд дав вірну оцінку і вірно поклав їх у основу вироку, оскільки вони підтверджуються і іншими доказами, викладеними у вироку.

Посилання засудженого на те, що оголошення у судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_3 не можна вважати доказом, на думку колегії суддів, є голослівними і безпідставними. Суд першої інстанції прийняв усі міри для виклику до суду цієї потерпілої, однак впевнившись у тому, що потерпіла за станом здоров'я не змогла з'явитись у судове засідання, вірно визнав її неявку до суду з поважних причин та вірно прийняв рішення про оголошення її показань, які вона давала під час досудового слідства. Таке рішення суду грунтується на законі.

Факт підроблення накладних та посвідчення працівника служби соціального захисту фактично не оспорюється самим засудженим. Що стосується правової оцінки цих фактів, то на думку колегії суддів, суд вірно прийшов до висновку що в цьому випадку мало місце саме підроблення офіційного документу та використання цього документу, оскільки ОСОБА_1 використовував ці документи як офіційні, які видані відповідними державними органами. Спосіб технічного виконання цих документів та їх будь-яка схожість або не схожість з офіційними документами - для правової оцінки значення не має.

Що стосується покарання, то воно, на думку колегії судців, в загальному розумінні та у принципах призначення відповідає вимогам ст. . 65 - 67 КК України (2341-14) .

Разом з тим, за ст. . 353, 358 ч.1 та 358 ч.3 КК України (2341-14) суд не вірно призначив засудженому вид покарання.

Як вбачається з довідки МСЕК ( а.с. 299) ОСОБА_1 за станом здоров'я є інвалідом 2-ї групи.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЮС України такий вид покарання інвалідам першої та другої групи призначений не може бути.

Колегія суддів вважає, що в цій частині вирок підлягає зміні і засудженому слід призначити за цими статтями КК України (2341-14) покарання у виді арешту, що не протирічить санкціям цих норм закону.

Остаточне ж покарання ОСОБА_1, саме з урахуванням тяжкості вчинених злочинів та даних про особу засудженого вірно призначено у виді позбавлення волі, оскільки тільке саме таке буде необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. . ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 5 червня 2008 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення йому виду та розміру покарання за ст. . ст. 353, 358 ч.1 та 358 ч.3 КК України - змінити.

За ст. . 353 КК України (2341-14) призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 місяців;

• - за ст. . 358 ч.1 КК України (2341-14) - призначити покарання у виді арешту строком на 5 місяців;

• - за ст. . 358 ч.3 КК України (2341-14) - призначити покарання у виді арешту строком на 6 місяців.

На підставі ст. . 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів, передбачених ст. . 15 - 190 ч.2, 353, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 слід вважати засудженим за цим вироком - до 2-х років позбавлення волі.