Апеляційний суд Закарпатської області в складі Головуючого - Гошовського Г.М., суддів -Дорчинець С. Г., Крегула М. М., з участю прокурора - Сирохман Л.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с Чепа, мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий, засуджений за ч.2 ст. 125 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, запобіжним заходом залишити підписку про невиїзд, речовий доказ - куртку, повернути ОСОБА_1, решту речових доказів - знищити.

В вироку зазначено про обвинувачення ОСОБА_1 в тому, що 11 листопада 2002 року приблизно о 22 годині в стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_2 він на грунті неприязні умисно наніс декілька ударів кулаком в обличчя своєму батькові - ОСОБА_2, який лежав на підлозі в безпорадному стані, і спричинив йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Справа № 11-513 Номер рядка статистичного звіту: 2

Головуючий у першій інстанції: Золотар Й.Й..

Доповідач: Гошовський Г.М.

В апеляції Лендєл стверджує, що тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, просить скасувати вирок і закрити кримінальну справу за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який вважає вирок законним, обґрунтованим і просить залишити його без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини, мотивів, обставин, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину .

Зі змісту ст. ст. 7-1, 11-1 КПК України, ст. .49 КК України (2341-14) вбачається, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Згідно ч.1 ст. 282 КПК України якщо під час судового розгляду встановлені підстави для закриття справи, зокрема передбачені ст. 11-1 цього Кодексу, суд повинен вислухати думку учасників судового розгляду, висновок прокурора і своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закрити справу.

Якщо підсудний заперечує проти закриття справи з нереабілітуючих підстав, розгляд справи продовжується звичайним порядком з постановлениям вироку, яким, за наявності підстав, передбачених ст. 49 КК України, суд звільняє особу від покарання на підставі ст. 74 КК України.

Згідно ст. 290 КПК України, якщо в судове засідання не з'явиться потерпілий, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його в залежності від того, чи можливо у відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси. Стаття 12 КПК України зобов'язує суд при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, з'ясувати думку потерпілого, який може оскаржити рішення про закриття справи в апеляційному порядку.

Ці вимоги кримінально - процесуального закону судом не додержано.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, мотивувальна частина вироку не містить, без чого неможливо з'ясувати відповідність кваліфікації діяння кримінальному закону, за яким підсудного визнано винним.

Рішення про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності суд прийняв без його згоди і з порушенням порядку, встановленого ст. 282 КПК України : не вислухавши думку учасників судового розгляду, висновок прокурора, без винесення постанови про закриття справи.

Встановивши, що в судове засідання не з'явились потерпілі, суд питання про можливість з'ясувати всі обставини справи, захистити їх законні права і інтереси, розглянути справу в іх відсутності або відкласти його не вирішив, думку учасників судового розгляду з цього приводу не вислухав, а з власної ініціативи обмежився оголошенням їх показань, даних на стадії досудового слідства.

Апеляційний суд вважає, що такі порушення вимог кримінально-процесуального закону виключали можливість постановления законного і обгрунтованого судового рішення. Тому, відповідно до вимог частин 2 та 5 ст. 374 КПК України, вирок підлягає до скасування, а кримінальна справа - направленню на новий розгляд до суду, який постановив цей вирок, але в іншому складі.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2007 року щодо нього скасувати, кримінальну справу надіслати на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.