УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 грудня 2006 року м. Iвано-Франківськ
 
     Колегія  суддів  судової  палати   у   кримінальних   справах
Апеляційного суду Iвано-Франківської області у складі:
 
     головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,
 
     суддів Ткачук Н.В., Томенчука Б.М.,
 
     з участю прокурора Журавльова Є.Є.,
 
     захисника ОСОБА_1, представника цивільного позивача -ОСОБА_2,
     розглянувши  21  грудня  2006  року  у  відкритому   судовому
засіданні в м. Iвано-Франківську кримінальну справу  за  апеляцією
представника    цивільного    позивача    -     в.о.     керуючого
Iвано-Франківською обласною філією АКБ  "Укрсоцбанк"  ОСОБА_3,  на
вирок Рожнятівського районного суду від 11 жовтня 2006 року, -
 
                           встановила:
 
     Вказаним   вироком   ОСОБА_4,   уродженець    та    мешканець
IНФОРМАЦIЯ_1,  одружений,  має  на  утриманні  двох  неповнолітніх
дітей, непрацюючий, раніше несудимий, громадянин України, визнаний
винуватим і  засуджений  за  ст.  364  ч.2  Кримінального  Кодексу
України (далі КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ) на п'ять  років  позбавлення
волі  з  позбавленням  права  займати  керівні  посади  в  системі
споживчої кооперації строком на три роки.
 
     Відповідно  до  положень  ст.  75  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з
випробуванням на іспитовий строк три роки.
 
     Згідно ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  засудженого  ОСОБА_4
покладено такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне
місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи
та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.
 
     До набрання  вироком  законної  сили  запобіжний  захід  щодо
ОСОБА_4 залишено без зміни - підписку про невиїзд.
 
     Справа № 11-520/2006р. Головуючий у  I  інстанції  Витвицький
В.В.
 
     Категорія ст.  364  ч.2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          Доповідач:
Шкрібляк Ю.Д.
 
     В позові Iвано-Франківської філії АКБ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4
про стягнення заподіяної матеріальної  шкоди  в  сумі  39400  грн.
відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
 
     Згідно вироку ОСОБА_4 засуджений  за  те,  що  він,  працюючи
IНФОРМАЦIЯ_2, будучи службовою особою, в період  з  10  квітня  по
липень  1998   року   згідно   кредитних   договорів   отримав   у
Рожнятівському    відділенні    Iвано-Франківської    філії    АКБ
"Укрсоцбанку" 40000 гривень під заставлене  майно  керованого  ним
підприємства.
 
     ОСОБА_4, зловживаючи своїм  службовим  становищем,  кошти  по
отриманих кредитах не погасив,  а  заставлене  майно  без  дозволу
заставодержателя  (Рожнятівського  відділення   Iвано-Франківської
філії  АКБ  "Укрсоцбанк")  реалізував,  чим  спричинив   кредитній
установі тяжкі наслідки.
 
     В  апеляції  представник  цивільного  позивача,   неоспорюючи
доведеності вини,  покликається  на  неправильність  вироку  із-за
неправильного  вирішення  цивільного  позову.   Вважає,   що   суд
безпідставно відмовив у позові.
 
     Просить вирок скасувати в частині вирішення цивільного позову
та постановити новий вирок, яким задовольнити цивільний позов.
 
     Заслухавши   доповідь   судді   Шкрібляка   Ю.Д.,   пояснення
представника  цивільного  позивача  -  ОСОБА_2,   який   підтримав
апеляцію,  пояснення  прокурора  Журавльова  Є.Є.   та   захисника
ОСОБА_1,  які  заперечили  апеляцію,  вважають  вирок  законним  і
обгрунтованим, а  апеляцію  безпідставною,  перевіривши  матеріали
справи і обговоривши доводи апеляції, колегія  суддів  вважає,  що
вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
 
     Висновки  суду  про  доведеність  вини  та  про  правильність
кваліфікації неправомірних дій засудженого ОСОБА_4 в  апеляції  не
оскаржувались    і    відповідно    до    положень     ст.     348
Кримінально-процесуального  Кодексу  України  (далі  КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        ) не могли оскаржуватись, а тому апеляційним  судом  не
перевірялись.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів   справи,   зібраних   органами
досудового слідства і досліджених в судовому  засіданні,  ОСОБА_4,
як IНФОРМАЦIЯ_2, укладав кредитні договори та  про  заставу  майна
від імені керованого ним підприємства, а не як фізична особа.
 
     Крім  цього,  з  матеріалів  справи  вбачається,  що  ОСОБА_4
отримав  позику  у  Рожнятівському  відділенні  Iвано-Франківської
філії АКБ "Укрсоцбанку", а також реалізовував заставлене майно, не
як фізична особа, а відповідно діяв у  цих  випадках  як  керівник
вищезгаданого підприємства Рожнятівської райспоживспілки.
 
     Відповідно до положень  ст.  96  Цивільного  Кодексу  України
юридична особа самостійно відповідає за своїми  зобов'язаннями,  в
тому числі усім належним їй майном.
 
     Таким  чином,  СП   "Гуртово-торгова   база"   Рожнятівсвької
райспоживспілки, як юридична особа, повинна відповідати самостійно
по  своїх  зобов'язаннях  перед  Рожнятівським   відділенням   АКБ
"Укрсоцбанку".
 
     Суд першої інстанції обгрунтовано в позові Iвано-Франківській
філії АКБ "Укрсоцбанку" до ОСОБА_4 про стягнення заподіяної  шкоди
в сумі 39400 грн. відмовив за безпідставністю позовних вимог.
 
     Тому твердження апелянта з  приводу  неправильного  вирішення
цивільного позову, є необгрунтованим.
 
     Відповідно  до  положень  Господарського  та   Господарського
процесуального Кодексів України ( 1798-12 ) (1798-12)
         спори  між  юридичними
особами  вирішуються  господарськими  судами  України  за   місцем
знаходження цивільного відповідача.
 
     За таких обставин апеляція не підлягає до задоволення.
 
     Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів, -
 
                            ухвалила:
 
     Апеляцію  представника  цивільного  позивача   залишити   без
задоволення, а вирок Рожнятівського районного суду від  11  жовтня
2006 року відносно ОСОБА_4 - без зміни.