Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Макіївського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання неправомірною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", у зв'язку з загибеллю її сина при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого за останньою посадою; поновити строк звернення до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707 (707-2007-п) затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень і участь у їх розкритті та розшуку осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

В ході розгляду справи судами встановлено, що син позивача (ОСОБА_5.) проходив службу на посаді інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби Макіївського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку, що стався 25.08.2012 р. (форма Н-5), та акту № 3 про нещасний випадок (форма Н-1), що затверджені 30.11.2012 р., 25.08.2012 р. наряд у складі інспекторів патрульної служби батальйону патрульної служби ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пройшов інструктаж в Совєтському районному відділі Макіївського міського управління та згідно з графіком несення служби і наказом начальника Макіївського міського управління від 08.08.2012 р. № 475, вирушив на додатковий маршрут патрулювання № 25 для несення служби з охорони громадського порядку біля гіпермаркету "Ашан" на автомобілі марки "ВАЗ-217030-124-01", номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, у зв'язку з поломкою службового автомобіля, з дозволу заступника командира 3 взводу 2 роти БПС. За графіком чергування починається о 20.00 год. Приблизно о 19.40 год. даний наряд патрульних рухалися на автомобілі по головній дорозі проспектом Ген. Данілова в напрямку міста Донецька. На перехресті вулиць Театральної та Московської водій автомобіля "Ssang Yong Rexton RX 270", номерний знак НОМЕР_2, громадянин Г., який рухався по другорядній дорозі з боку вулиці Островського в напрямку проспекту Ген. Данілова, не надав перевагу у русі та скоїв зіткнення з автомобілем марки "ВАЗ", під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 загинули на місці події.

Причинами нещасного випадку є порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) та дорожнього знаку 2.1 громадянином Г., а також порушення вимог пунктів 12.3, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) ОСОБА_5

Відповідно до висновку у акті № 3 нещасний випадок з ОСОБА_5 стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (а.с. 8-11).

Листом від 11.03.2013 р. Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області повідомило позивача про відсутність законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки зв'язку загибелі (смерті) її сина з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю немає, що передбачено статтею 23 Закону України "Про міліцію" та постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707 (707-2007-п) (а.с. 18).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_5 25.08.2012 р. пройшов інструктаж та направлявся до свого маршруту патрулювання, але з причини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з ним, загинув, не встигнувши приступити до охорони громадського порядку (тобто у службовий час, але не при безпосередньому виконанні охорони громадського порядку).

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки за правилами статті 23 Закону України "Про міліцію" право на отримання грошової допомоги виникає в разі, якщо смерть працівника міліції настала під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку. Оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що акт № 3 про нещасний випадок та акт розслідування нещасного випадку не містять відомостей про виконання службових обов'язків саме по охороні громадського порядку, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову в задоволенні позову.

Крім того, судами встановлено, що нещасний випадок стався до часу, з якого син позивачки повинен був заступити до несення служби згідно графіку чергування.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .