УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня 22 дня колегія суддів Судової палати у
кримінальних- справах апеляційного суду Львівської області в
складі:
головуючого, судді Макойди З.М.,
суддів Гнатіва Н.I., Танечника I.I.,
з участю прокурора Дідовського Ю.М.,
захисника ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому засіданні
в м. Львові кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в
інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Миколаївського районного
суду Львівської області від 08.06.2006 року.
Цим вироком,
ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з
загальною технічною освітою, одружений, військовозобов"яза-ний, не
працюючий, згідно ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним
засобом строком на три роки, за ч.3 ст.135 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,
йому остаточно призначено покарання чотири роки позбавлення волі з
позбавленням права керувати транспортним засобом строком на три
роки.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу
змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту та взято під
варту із залу суду.
Початок відбування покарання зараховано з 08.06.2006 року, з
часу фактичного
взяття під варту.
Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнено з засудженого в
його користь 1632 грн. матеріальної шкоди і 20 000 грн. моральної
шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнено з
засудженого в користь потерпілого 2000 грн. моральної шкоди. В
решті позову відмовлено-
Задоволено позов прокурора і стягнено з засудженого в користь
НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області 176,52 грн. за проведення
експертизи. Речові докази знищено.
ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 31 липня 2005 року коло
18 години, керуючи автомобілем "Фольксваген", номерний знак
НОМЕР_1 з несправною гальмівною системою в стомленому стані та
стані алкогольного сп"яніння, рухаючись дорогою Новий
Розділ-Миколаїв, в .Верин Миколаївського району Львівської області
порушив п.п.1.5, 2.3, 2.9, 2.10, 12.1, 12.3, 12.4, 31.4.1 Правил
дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, стан
транспортного засобу та безпечну швидкість руху,
виїхав на праве узбіччя, наїхав на потерпілих ОСОБА_5 і
ОСОБА_6. котрі йшли у попутньому напрямку та завдав ОСОБА_5 тяжкі
тілесні ушкодження від котрих той помер, а ОСОБА_4 легкі тілесні
ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.
Він унаслідок наїзду, сам поставивши потерпілих у небезпечний
для їх життя стан, втікши автомобілем з місця пригоди, завідомо
залишив їх без допомоги, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5
В апеляції захисник, порушує питання про скасування вироку та
повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий
розгляд. Покликається на те, що досудове і судове слідство
проведено однобічно і неповно, висновки суду викладені у вироку,
не відповідають обставинам справи, істотно порушено
кримінально-процесуальний закон, неправильно застосовано
кримінальний закон, призначене покарання не відповідає тяжкості
злочину та особі засудженого.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої
інстанції, в запереченні на апеляцію вважає її необгрунтованою та
безпідставною та просить залишити її без задоволення, а
оскаржуваний вирок без змін.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність
залишення вироку без змін, думку захисника на підтримку апеляції,
розглянувши наведеш з апеляції доводи та перевіривши матеріли
справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не
підлягає.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні
зазначених у вироку злочинних дій, передбачених ч. 2 ст.286 і ч.3
ст. 135 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, відповідає фактичним обставинам
справи,, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в
судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Як достовірно встановлено у справі, подія злочину відбувалася
з участю засудженого 31 липня 2005 року коло 18 години на
автодорозі Новий Розділ-Миколаїв, в с.Верин Миколаївського району
Львівської області.
Засуджений ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що
31.07,2005 року коло 18 години, керуючи автомобілем "Фольксваген",
номерний знак НОМЕР_1, рухаючись дорогою Новий Розділ-Миколаїв, в
.Верин Миколаївського району Львівської області бачив двох
пішоходів котрі йшли проїзджою частини дороги в напрямку АДРЕСА_2.
Він не гальмував бо вважав, що об"їде їх, обминув виїхавши за
осьову лінію, і в цей час відчув удар в лобове скло. Опам"ятався
лише в АДРЕСА_2. Від чого був шок не знає.Чому не зупинився не
знає. Звідки технічні пошкодження не знає. Чи були розбиті фари не
пригадує.
У сукупності з іншими зібраними у справі доказами, суд першої
інстанції належно оцінив показання ОСОБА_2, грунтуючись на повному
і всебічному розгляді всіх обставин справи та правильно визнав
такими, що не спростовують наїзду ним на потерпілих та такими, що
спростовані зібраними у справі доказами і обгрунтовано взяв за
основу вироку показання потерпілого і свідків про обставини
вчинення злочинних дій, які підтверджуються іншими доказами.
Згідно показань потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні,
автодорожна пригода 31.07.2005 року коло 18 години в Верин
Миколаївського району Львівської
області внаслідок котрої йому спричинено тілесні ушкодження,
а потерпілий ОСОБА_5 загинув, відбулось за обставин встановлених
вироком суду.
Потерпілий показав і розповів про обставини наїзду на нього
та потерпілого ОСОБА_5 при відтворенні обстановки і обставин події
(а.с.76-77).
Ці показання потерпілого, об"єктивно підтверджені іншими
доказами: показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який
був пасажиром автомобіля під керуванням ОСОБА_2, про те, що
31.07.2005 року коло 18 години під час руху автомобілем до
М.Миколаєва він відчув як розбилось лобове скло і йому поранило
обличчя; показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 про те,
що 31.07.2005 року він їхав своїм автомобілем з м.Нового Роздолу,
перед Верен його обігнав на швидкості 80 км/год синій
мікроавтобус. Біля тракторної бригади побачив лежачого хлопця і
іншого котрий побіг у посадку. Далі за ігів кілометра від місця
події на прилеглій дорозі стояв синій мікроавтобус котрий його
обігнав, у цьому мікроавтобусі було розбите лобове скло,
пошкоджено правий передній бік, а коло мікроавтобуса стояв у
нетверезому стані свідок ОСОБА_6 котрий пояснив, що водій втік.
При перевірці справи колегією суддів не виявлено даних, які б
давали підстави вважати, що потерпілий і свідки могли обмовити
засудженого.
Протоколом огляду місця події та схемою ДТП зафіксовано, що
ДНI сталося на правій смузі руху дороги, на дорозі знаходився труп
потерпілого ОСОБА_5, виявлено та вилучено осколки скла, уламки
дзеркала, бампера, грунтовки, косметичну сумочку та зафіксовано
відсутність автотранспорту (а.с.2-8).
Вилучені з місця події автомобіль, уламки, осколки і
косметичку оглянуто і долучено до справи як речові докази
(а.с.26-27).
Протоколом огляду і перевірки технічного стану танспортних
засобів встановлено, що на автомобілі "Фольксваген", номерний знак
НОМЕР_1 деформовано праве переднє крило, деформовано передню праву
панель з правого боку, розбите лобове скло, розбита права передня
фара, розбитий правий передній вказівник повороту, розбите праве
дзеркало переднього виду, а також встановлено несправність гальм і
гальмівної системи (а.с.9-10).
Згідно висновку автотехнічної експертиз в автомобілі
"Фольксваген", номерний знак НОМЕР_1 несправна гальмівна система
(а.с.57-64).
Несправність гальмівної системи, а також те, що про
несправність знав засуджений, підтвердили в судовому засіданні
свідок ОСОБА_8 і цивільний відповідач ОСОБА_9
Згідно висновків судово-медичних експертиз, потерпілому
ОСОБА_10. спричинено легкі тілесні ушкодження (а.с.81-82), а у
потерпілого ОСОБА_5 виявлено розриви печінки, обох нирок, перелом
хребта на рівні 5 грудного хребця, перелом лівої великогомілкової
кістки в середній третині, множинні переломи ребер зправа, перелом
першого ребра зліва, крововиливи в черевну порожнину, в м"язи
правої лопатки, лівої поперекової ділянки і лівої сідниці, в
жирову клітковину нирок, забійні рани лівої скроневої ділянки і на
лівому вусі, рану на передній поверхні середньої третини лівої
гомілки, синець на внутрішній поверхні лівого передпліччя,
множинні садна- на спині, на внутрішній поверхні правого плеча і
правого передпліччя, на китицях, на задній поверхні лівого плеча і
лівого передпліччя, на стопах і на задній поверхні лівої гомілки,
на правій боковій поверхні шиї. Вказані пошкодження виникли
незадовго до смерті від дії тупих
предметів, можливо при ударі виступаючими частинами
мікроавтобуса, з насупним падінням потерпілого на тверде покриття.
Ці ушкодження у сукупності є тяжкими тілесними ушкодженнями за
ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, що у даному
випадку привело до смерті. Слід протектора на правій половині
спини, перелом хребта, розриви печінки на дві половини і обох
нирок, множинні переломи ребер зправа дають підставу вважати, що
був наїзд колесом через тулуб у положенні тіла обличчям вниз. В
момент первинного контакту з травмуючим засобом потерпілий
знаходився у вертикальному або близькому до такого положенні і був
звернутий до травмуючого засобу лівою половиною тіла (а.с.30-39).
Цей висновок підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_11
Висновки експеритиз належно аргументовані з наукової точки
зору, узгоджуються з іншим доказам у справі, належно досліджені у
судовому засіданні і суд вірно визнав їх достовірними доказами.
Довідкою біохімічного аналізу підтверджено, що засуджений в
день ДТII був у стані алкогольного сп"яніння (а.с.14).
На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів, яким дана
належна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про
доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього
руху та експлуатації транспорту при керуванні транспортним
засобом, що спричинило смерть одного з потерпілих, а також
завідомому залишенні без допомоги особи котру він поставив у
небезпечний для життя стан, що спричинило її смерть і правильно
кваліфікував його дії за ч.2 ст.286 і ч.3 ст. 135 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, а тому покликання захисника в апеляції на те, що
досудове і судове слідство проведено однобічно і неповно, висновки
суду викладені у вироку, не відповідають обставинам справи, є
безпідставні.
Обираючи засудженому покаранння при постановленні вироку, суд
першої інстанції у відповідності до ст.ст. 65-66 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
врахував характер і ступінь суспільної небезпеки
вчинених злочинів, відсутність пом"якшуючих покарання обставин,
обтяжуючу покарання обставину скоєння злочину у стані алкогольного
сп"яніння, особу засудженого, який раніше не судимий згідно ст.89
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, його позитивну характеристику за міцем
проживання, та призначив покарання в межах санкцій статтей КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
Тому покликання захисника в апеляції на те, що
призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі
засудженого, є необгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що призначене судом покарання
відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених злочинів й даним
про особу винного і є необхідним для його виправлення та
запобігання новим злочинам.
Апеляційний суд при перевірці справи не виявив допущення
таких порушень кримінально-процесуального закону, неправильного
застосування норм матеріального закону, на що покликається в
апеляції захисник, які б давали підстави для скасування вироку та
скерування справи на додаткове розслідування або на новий судовий
розгляд,
Керуючись ст.ст. 366,377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
ухвалила:
апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок
Миколаївського районного суду Львівської області від 08 червня
2006 року про засудження ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 і ч.3 ст. 135 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, без змін.
Ухвала винесене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Судді: