УХВАЛА
Iменем України
08 серпня 2006 року Колегія суддів Судової Палати в
кримінальних справах Кіровоградського Апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Письменного Г.О.,
суддів Олексієнко I.С. і Нікітіна О.С., з участю : прокурора
Замороза О.Р., адвоката ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому
засіданні в м. Кіровограді апеляції прокурора, який брав участь в
розгляді справи, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на
вирок Світловодського міськрайонного суду від 19 квітня 2006 року,
яким
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженець і житель
М.Світловодська, Кіровоградської області, з вищою освітою, не
працюючий, не судимий, -
засуджений за ст.364 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади
строком на три роки, за ст.143 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(в
ред.1961р.) на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна,
а на підставі ст.42 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(в ред.1961р.) - на
п"ять років позбавлення волі з конфіскацією майна та з
позбавленням права займати керівні посади строком на три роки.
Суд визнав винним ОСОБА_2 в тому, що він, працюючи на посаді
голови правління ВАТ ТРК "IНФОРМАЦIЯ_2" в м. Світловодську,
являючись службовою особою, всупереч інтересам очолюваного ним
товариства, скоїв зловживання посадовим становищем, що призвело до
тяжких наслідків, а також шляхом шахрайства заволодів готівковими
коштами громадян під виглядом їх позики на потреби ВАТ ТРК
"IНФОРМАЦIЯ_2".
Так, за висновком суду, ОСОБА_2, з метою шахрайства,
використовуючи своє службове становище, в 1997 році розмістив в
рекламі ВАТ ТРК "IНФОРМАЦIЯ_2" оголошення про те, що фірма візьме
під розумні відсотки гроші, вказавши при цьому номер контактного
телефону очолюваного ним товариства. Дев"ять громадян відгукнулися
на вказане оголошення і в різний час з серпня 1997 року по
листопад 2000 року передали ОСОБА_2у певні суми грошей в
національній та іноземній валюті - 35 933 грн.40 коп. та 15 130
доларів США під умовою отримання 5-6% щомісячного доходу від
вкладених сум, про що отримали від нього письмові розписки про
отримання ним грошей.
В той же час, ОСОБА_2 частково повернув борги кредиторам - 10
446 грн.40 коп. та 2 095 доларів США і залишився винен їм 25 786
грн.85 коп. та 12 985 доларів США.
Так він отримав:
1) 3 28.08.1997р. по 27.05.1999р. він в сімнадцять прийомів
отримав 35 933гр.25коп. в національній і іноземній валюті від
ОСОБА_4, видавши йому розписки про отримання цих грошей і в період
з 26.09.1997р. по 16.12.1999р. повернув йому 10 146грн. 40 коп., а
25 786грн.85коп. - не повернув.
2) 15.07.1998р. він в два прийоми отримав від ОСОБА_5 2500
доларів США з яких в період з 8.10.99р. по 4.02.2000р. повернув
1170 доларів і залишився винен 1330 доларів США.
3) 17.09.1998р. він отримав від ОСОБА_6 6000 доларів США які
не повернув.
4) 15.11.1998р. він отримав від ОСОБА_7 330 доларів США, з
яких 200 доларів повернув в 2000 році.
5) 07.04.1999р. він отримав від ОСОБА_8 1000 доларів США, з
яких в тому ж році повернув 600 доларів.
6) 16.04.1999р. він отримав від ОСОБА_9 500 доларів США, і
повернув йому 300 грн. боргу.
7) 14.08.1999р. він отримав від ОСОБА_10 500 доларів США з
яких повернув 125 доларів.
8) 01.04.2000р. він отримав від ОСОБА_11 920 доларів США, які
не повернув.
9) 24.11.2000р. він отримав від ОСОБА_12 3380 доларів США,
які не повернув.
В апеляціях на цей вирок :
прокурор просить змінити вирок - залишити призначене судом
першої інстанції покарання, але застосувати до ОСОБА_2 положення
ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і звільнити його від покарання з
іспитовим строком на три роки; - засуджений ОСОБА_2 та в його
інтересах адвокат ОСОБА_13, просять скасувати вирок суду першої
інстанції і провадження по справі закрити, вважаючи, що в діях
ОСОБА_2 немає складу кримінального злочину, а його стосунки з
кредиторами носили цивільно-правовий характер і не можуть
кваліфікуватись як кримінальний злочин.
Заслухавши доповідача, виступи прокурора, який підтримав
апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1,
який підтримав апеляції, перевіривши в повному обсязі матеріали
кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до
висновку про те, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а
вирок суду першої інстанції зміні з таких підстав.
Суд першої інстанції належним чином дослідив зібрані по
справі докази, але, як і орган досудового слідства, дав не вірну
юридичну оцінку діям засудженого, допустивши при цьому припущення
щодо характеру його суб'єктивного відношення до вчинюваних дій і
це призвело до не правильної кваліфікації вчиненого ОСОБА_2ом
злочину.
Так, як органом слідства, так і судом, з достовірністю
встановлено, що ОСОБА_2, використовуючи своє службове становище,
завдяки поміщеному в каналі ТРК "IНФОРМАЦIЯ_2" оголошенню, залучив
ряд громадян до того, щоб вони позичили "фірмі" певні суми грошей.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, він особисто отримував
від фізичних осіб гроші видаючи їм від свого імені розписки і, в
деяких випадках, ставив на них печатки ВАТ ТРК "IНФОРМАЦIЯ_2".
Дані обставини являються достовірними і ніким не оспорюються.
Вина ОСОБА_2 в скоєнні вказаних дій підтверджена поясненнями
самого засудженого, потерпілих, письмовими доказами - копіями
розписок про отримання засудженим грошей від потерпілих та іншими
матеріалами кримінальної справи.
Але, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 як шахрайство, ні орган
досудового слідства, ні суд першої інстанції в своїх висновках не
навів жодного доказу про наявність в засудженого попередньго
умислу до вчинення угод по займу грошей в потерпілих на
заволодіння ними. шляхом обману. Те, що ОСОБА_2 говорив
потерпілим, що гроші позичаються на розвиток ТРК, можна
розцінювати лише як обман, спрямований на полегшення отримання
кредитів від фізичних осіб.
Видача розписок кредиторам, часткове повернення їм боргів,
відкритість і офіційність спілкування з ними свідчить про те, що
ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем, використовуючи ім"я ВАТ
ТРК "IНФОРМАЦIЯ_2" та його печатку, вчиняв цивільно-
правові угоди позики з фізичними особами в своїх інтересах.
Ці дії ОСОБА_2 завдали істотної "шкоди авторитету ВАТ ТРК
"IНФОРМАЦIЯ_2" і повинні кваліфікуватись як зловживання службовим
становищем за ст.364 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Тяжких наслідків
його дії за собою не потягли, оскільки кредиторам були заподіяні
матеріальні збитки не в результаті зловживання ОСОБА_2ом своїм
службовим становищем, а внаслідок недобросовісного виконання ним
цивільно-правових зобов"язань. Тому, вирок місцевого суду в
частині засудження ОСОБА_2 за ст.143 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(в
ред.1961р.) підлягає скасуванню із закриттям провадження по
справі.
Доводи ОСОБА_2 і його захисника про відсутність в його діях
складу злочину і про те, що кошти, отримані від кредиторів були
використані на потреби ТРК безпідставні, оскільки ця обставина
була належним чином перевірена і свого підтвердження не знайшла.
Крім цього, доля коштів, їх використання при тих обставинах, які
встановив апеляційний суд, для юридичної кваліфікації значення не
має, оскільки знаходиться за межами встановленого обвинувачення.
Призначаючи покарання ОСОБА_2у за ст.365 ч.1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, суд враховує характер і ступінь суспільної
небезпечності скоєного ним злочину, дані про його особистість і
вважає за можливе в порядку, визначеному ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, звільнити його від відбування покарання з
випробуванням та з позбавленням його права займати посади,
пов"язані з розпорядженням матеріальними цінностями.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362,365 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи,
засудженого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1 задовольнити
частково. Вирок Світловодського міжрайонного суду від 19 квітня
2006 року стосовно ОСОБА_2-ЗМIНИТИ.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.2 ст.364 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.1 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, призначивши йому
2 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади,
пов"зані з розпорядженням матеріальними цінностями.
В частині засудження ОСОБА_2 за ст. 143 ч.2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
(в ред.. 1961р.) цей вирок скасувати і провадження по
справі в цій частині закрити із-за відсутності складу злочину.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити ОСОБА_2
від відбування покарання з випробуванням на два роки.
В решті цей вирок залишити без зміни.
З-під варти ОСОБА_2звільнити негайно.