УХВАЛА
Iменем України
"13" червня 2006 року колегія суддів судової палати в
кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в
складі:
Головуючого Суддів
З участю прокурора
Романова О.В.
Широкопояса Ю.В. Слісарчука Я.А.
Сичевського В.А.
представника потерпілої ОСОБА_1
ОСОБА_2
засудженого
ОСОБА_3
адвокатів
ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі
кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок
Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 5
квітня 2006 року, яким
ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_1,
засуджено за ст.28б ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки б
місяців позбавлення волі з позбавленням права керування
транспортними засобами строком на 1 рік.
Запобіжний захід щодо нього залишено попередній підписку про
невиїзд.
Строк відбуття покарання визначено рахувати з моменту
виконання вироку.
2
Постановлено стягнути із засудженого на користь ОСОБА_1
3864,02 гривні заподіяної матеріальної шкоди та 10000 гривень
моральної шкоди.
Питання про речові докази вирішено відповідно до положень ст.
81 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Як визнав суд, 7 жовтня 2005 року біля 00 годин 15 хвилин на
вулиці Володарського в с.м.т. Володарськ-Волинський ОСОБА_3,
керуючи автомобілем IНФОРМАЦIЯ_2 державний номерний знак НОМЕР_1,
що належить СТОВ "Теренецьке" порушив вимоги п.п. 12.3,
19.1,31.4.1, 31.4.3. Правил дорожнього руху Україн ( 1306-2001-п ) (1306-2001-п)
и та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який знаходився на
проїжджій частині.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тяжкі
тілесні ушкодження від яких 20 жовтня 2005 року помер.
Засуджений ОСОБА_3 вирок просить змінити, звільнивши його від
призначеного покарання з випробуванням. Вказує на те, що суд
недостатньо врахував пом'якшуючі обставини покарання, дані про
його особу та неправомірну поведінку потерпілого. Крім, цього
зазначає, що суд не правильно вирішив питання щодо цивільного
позову, стягнувши з нього, а не з власника джерела підвищеної
небезпеки матеріальну та моральну шкоду.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3 та адвоката
ОСОБА_5, які частково підтримали апеляцію засудженого і просили
лише звільнити ОСОБА_3 від покарання, застосувавши ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, від решти вимог апеляції вони відмовились,
представника потерпілої, адвоката ОСОБА_4 та прокурора про
законність та обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла
висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні
злочину за який він засуджений, грунтується на зібраних у справі і
перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності.
Дії ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Що стосується покарання то воно відповідає вимогам ст.65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Суд врахував, що ОСОБА_3 вперше притягується
до кримінальної відповідальності, вчинив тяжкий злочин внаслідок
якого загинула людина і призначив йому покарання в межах санкції
ст. 28 6 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у вигляді позбавлення волі. .
Підстав для пом'якшення цього покарання із застосуванням ст.
75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
про, що наголошує у своїй апеляції
засуджений, колегія суддів не знаходить.
з
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а
вирок Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області
від 5 квітня 2006 року щодо нього - без зміни.
Судді:
Згідно: суддя апеляційного суду Житомирської області
Я.А. Слісарчук