Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2016 року у справі за позовом заступника прокурора Львівської області до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства "Галсільліс", третя особа - Державна екологічна інспекція у Львівській області про визнання, протиправними дій та скасування лісорубних квитків,

У квітні 2015 року заступник прокурора Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства "Галсільліс", третя особа - Державна екологічна інспекція у Львівській області, в якому просив: визнати протиправними дії посадових осіб Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства "Галсільліс" щодо видачі лісорубних квитків на заготівлю 3237 м.куб. ліквідованої деревини на площі 12,5 га; скасувати лісорубні квитки: серія 02 ЛКБ № 400437, виданий 22.10.2014 року; серія 02 ЛКБ № 400439 виданий 28.10.2014 року; серія 02 ЛКБ № 400443 виданий 10.11.2014 року; серія 02 ЛКБ № 400445 виданий 20.11.2014 року; серія 02 ЛКБ № 400446 виданий 20.11.2014 року; серія 02 ЛКБ № 400447 виданий 28.11.2014 року; серія 02 ЛКБ № 400448 виданий 01.12.2014 року; серія 02 ЛКБ № 400449 виданий 09.12.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року у задоволенні позовних вимог заступнику прокурора Львівської області було відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2016 року апеляційні скарги заступника прокурора Львівської області та Державної екологічної інспекції у Львівській області було залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Державна екологічна інспекція у Львівській області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги заступника прокурора Львівської області задовольнити у повному обсязі.

Старосамбірським дочірнім лісогосподарського підприємства "Галсільліс" подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державної екологічної інспекції у Львівській області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області у січні-лютому 2015 року проведено позапланові перевірки дотримання Старосамбірським дочірнім лісогосподарським підприємством "Галсільліс" вимог природоохоронного законодавства при призначенні та проведенні рубок упродовж 2014 року, про що складено акти перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 29.01.2015 pоку № 7/12-04/19 та від 20.02.2015 року № 19/2-04/42.

У ході перевірки було встановлено, що посадовими особами Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства "Галсільліс", всупереч пунктам 4, 26, 29 Правил поліпшення якісного складу лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 pоку № 724, з порушенням пунктів 2, 3 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України, видано лісорубні квитки на заготівлю 3227 м.куб ліквідної деревини на площі 12,5 га, а саме: серія 02 ЛКБ № 400437, виданий 22.10.2014 pоку; серія 02 ЛКБ № 400439 виданий 28.10.2014 pоку; серія 02 ЛКБ № 400443 виданий 10.11.2014 pоку; серія 02 ЛКБ № 400445 виданий 20.11.2014 pоку; серія 02 ЛКБ № 400446 виданий 20.11.2014 pоку.; серія 02 ЛКБ № 400447 виданий 28.11.2014 pоку.; серія 02 ЛКБ № 400448 виданий 01.12.2014 pоку; серія 02 ЛКБ № 400449 виданий 09.12.2014 pоку.

Державна екологічна інспекція у Львівській області після проведеної перевірки, зверталася з листами до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства "Галсільліс" на підставі статті 78 Лісового кодексу України з вимогами анулювати вищезазначені лісорубні квитки, як такі що були видані незаконно.

Листами від 23.02.2015 pоку № 88 та від 13.03.2015 pоку № 87 Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство "Галсільліс" відмовило в анулюванні лісових квитків.

Як встановлено судами, всі лісорубні квитки видано Старосамбірським дочірнім лісогосподарським підприємством "Галсільліс", строком дії до 31.12.2014 року, а підрядними організаціями проведені рубки та використано право спеціального користування лісовими ресурсами.

Стаття 19 Лісового кодексу України визначає, що постійні лісокористувачі зобов'язані: вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Згідно із вимогами статті 48 Лісового кодексу України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обгрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об'єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до статті 65 Лісового кодексу України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Згідно із статтею 67 Лісового кодексу України, у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини, заготівля другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Статтею 69 Лісового кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватись лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Відповідно до пункту 14 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону.

Відповідно до норм статті 78 Лісового кодексу України, право використання лісових ресурсів припиняється в разі: 1) добровільної відмови від використання лісових ресурсів; 2) закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів; 3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів; 4) порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; 5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; 6) порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів; 7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням; 8) невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків. Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач, звернувшись до суду після закінчення строку дії лісорубних квитків, обрав не передбачений законом спосіб захисту природоохоронних інтересів держави.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.