Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Центрального територіального департаменту про скасування постанови,

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Центрального територіального департаменту, в якому просила:

- скасувати постанову комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.01.2016 року № 1-ЦД-1-Ф0 про накладення адміністративного стягнення за порушення на ринку цінних паперів.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 17.03.2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17.03.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу від 10.10.2011 року № 2 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Вікторія+" було прийнято рішення про припинення закритого акціонерного товариства "Вікторія+" шляхом проведення ліквідації. Головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_2.

В зв'язку із порушенням закритим акціонерним товариством "Вікторія+" вимог статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року та статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 року, a саме не забезпечення існування акцій власного випуску у бездокументарній формі, уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 16.09.2015 року № 526-ЦД-1-Е.

Вказаним розпорядженням закритому акціонерному товариству "Вікторія+" встановлено обов'язок у термін до 24.11.2015 року усунути порушення вимог статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" та статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".

Проте у встановлений термін закрите акціонерне товариство "Вікторія+" не виконало розпорядження уповноваженої особи про усунення порушень законодавства про цінні папери від 16.09.2015 року № 526-ЦД-1-Е..

Уповноваженою особою Комісії - заступником директора департаменту начальником управління моніторингу та нагляду за емітентами цінних паперів Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Алексейчуком P. В. 13.01.2016 року відносно ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення на ринку цінних паперів № 1-ЦД-1-Ф0 П, а саме за невиконання розпорядження від 16.09.2015 № 526-ЦЦ-1-Е.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову від 21.01.2016 року № 1-ЦД-1-ФО про накладення адміністративного стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 188-30 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Частина 1 статті 188-30 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання посадовою особою учасника фондового ринку рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов чи рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів.

Згідно із статтею 244-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-30 Кодексу України про адміністративні правопорушення, покладено на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.10.2013 року № 16/22083/НК, у разі виявлення Комісією порушень, передбачених статтями 163, 163-1, 163-6, 163-7, статтями 163-8- 163-12, 166-9, 188-30 та 188-34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протоколи про адміністративні правопорушення в межах наданих повноважень мають право складати Голова Комісії, члени Комісії або уповноважені Комісією посадові особи.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначається "Про акціонерні товариства".

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства", загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України "Про акціонерні товариства", у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24-у годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону України "Про акціонерні товариства", реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.

Згідно із частиною 5 статті 22 Закону "Про депозитарну систему України", реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента, а також в інших установлених Комісією випадках. Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр. Для проведення загальних зборів акціонерного товариства реєстр власників іменних цінних паперів, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому Комісією.

Порядок дій емітента щодо забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуск яких не було переведено у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності Законом України "Про депозитарну систему України" (5178-17) визначено Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів України,.

Механізм вчинення дій щодо заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів, у зв'язку зі зміною найменування емітента та/або забезпеченням існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі визначений "Порядком заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв'язку зі зміною найменування емітента та/або забезпеченням існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі.

Абзацом 3 пункту 9 розділу VI Закону "Про депозитарну систему України" (5178-17) визначено, що іменні емісійні цінні папери, випуск яких зареєстровано до дня опублікування цього Закону, можуть існувати в документарній формі до дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 79 Закону України "Про акціонерні товариства", добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України (435-15) та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.

Стаття 88 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає, що добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який товариство створювалося, або після досягнення мети, з якою воно створювалося, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України (435-15) та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.

Пунктом 10 частини першої статті 8 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 року передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 11 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів порпередніх інстанцій про те, що оскільки ОСОБА_2 у визначений строк не виконала розпорядження Уповноваженої особи комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.09.2015 року № 526-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, відповідачем правомірно винесено постанову від 21.01.2016 року № 1-ЦД-ФО про накладення адміністративного стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Центрального територіального департаменту про скасування постанови - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.