Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 березня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 8 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2010 року,

Постановою від 24.12.2008р. слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області порушив кримінальну справу щодо директора ТОВ "Алайа" ОСОБА_6 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ч.3 ст. 212 КК України.

15.06.2010р. адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на зазначену постанову слідчого.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 8 липня 2010 року скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задоволена, а зазначена постанова слідчого скасована.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2010 року апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишена без задоволення, а постанова суду - без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, просить судові рішення скасувати у зв’язку з порушенням вимог ст.ст. 2367, 2368 КПК України, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що слідчим дотримані вимоги ст. 94 КПК України при порушенні кримінальної справи і були для цього приводи і підстави. Посилається на те, що ОСОБА_6 працюючи директором ТзОВ "Алайа" в порушення вимог п.п.7.4.5, 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на добавлену вартість" від 03.04.1997р. в розрахунку за травень 2008 року незаконно завищив податковий кредит з ПДВ в розмірі 1.300 085 грн. Вважає, що висновок суду про те, що лише акт податкової перевірки може бути підставою для порушення кримінальної справи є безпідставні. Зазначає, що висновок судів про відсутність в діях ОСОБА_6 умислу на ухилення від сплати податків є передчасним, оскільки розгляд цього питання вирішується при розгляді справи по суті. Стверджує, що слідчим прийнято рішення про порушення кримінальної справи відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши доповідача, заперечення адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, який просив залишити без задоволення касаційне подання прокуратури Одеської області, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що постанова суду від 8 липня 2010 року відповідає вимогам ст. 2368 КПК України. Суд відповідно до п.1 ч.12, ч.15 цього закону дослідив матеріали, на підставі яких було порушено справу та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення такої постанови.

Як видно з постанови, суд дійшов висновку про те, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ "Алайа" ОСОБА_6 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ч.3 ст. 212 КК України, слідчим були порушені вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України.

Суд хоча і вдався до оцінки доказів, які підлягали перевірці, але по суті прийняв обґрунтоване рішення щодо відсутності підстав до порушення кримінальної справи, оскільки матеріали справи не містять достатніх даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_6 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

При цьому, суд обґрунтовано послався на те, що висновки слідчого у постанові про порушення справи щодо ухилення ОСОБА_6 від сплати податку на добавлену вартість, не підтверджуються відповідними актами перевірок податкового органу, а висновок експертного дослідження від 24.12.2008р. не може бути підставою для порушення справи.

Як видно із матеріалів справи, висновок експертного дослідження від 24.12.2008р. складений експертом з економічних питань, який не був попереджений про кримінальну відповідальність, а тому дані цього висновку не є безперечними і достовірними. Пояснення директора ТОВ "Факторія-К-Ф" ОСОБА_7 і свідка ОСОБА_8 про те, що за травень місяць 2008 року ТОВ "Факторія-К-Ф" не здійснювало реалізацію товарів і послуг з ТОВ "Алайа" і в період 2007 – 2008 років фінансово – господарська діяльність товариства не проводилась, також не є безперечними доказами, які б давали підстави вважати, що є достатні дані, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, оскільки ці пояснення не перевірені відповідно до вимог КПК України (1001-05) і не підтверджені іншими матеріалами дослідчої перевірки.

Крім зазначених даних, на протязі двох років з дня порушення справи, у справі ніяких слідчих дій проведено не було, навіть не було допитано ОСОБА_6, відсутні відповідні акти перевірки податкового органу. Тобто додаткових даних, які були б отримані із законних джерел відповідно до вимог КПК України (1001-05) та могли б підтвердити обґрунтованість порушення кримінальної справи, слідством не здобуто.

До того ж, як видно із матеріалів дослідчої перевірки, слідчий хоча і вказав, що приводом до порушення справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, однак даних про те, що ним проводилась якась перевірка не має, а є лише рапорт оперуповноваженого податкової служби, що при проведенні оперативно – розшукових заходів виявлені обставини, які свідчать про ухилення посадових осіб ТОВ "Алайа" від сплати податків (а.с.63). Проте ніяких даних про законність проведення таких заходів у матеріалах перевірки не міститься.

Тому, суд дійшов правильного висновку про відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, оскільки слідчим при порушенні кримінальної справи не здобуто достатніх даних, які слугували б підставою для порушення справи, не була проведена належним чином перевірка законності джерел отримання інформації і її достовірність.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, з аналогічних підстав, обґрунтовано відмовив у задоволені апеляції на рішення суду з наведенням в ухвалі відповідних мотивів прийняття такого рішення.

Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність постановлених судових рішень в матеріалах справи не виявлено.

Підстав до перегляду судових рішень, з мотивів викладених у поданні, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України та ч.1 ст.2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій про скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 8 липня 2010 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2010 року, постановлених за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення.