Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 березня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 червня 2010 року, яким

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,

та

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України,

не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,

засуджено обох:

- за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 14 вересня 2010 року вирок щодо ОСОБА_7 залишено без зміни. Постановлено уточнити вирок і відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 3 березня 2010 року.

Цим вироком засуджено ОСОБА_9, який касаційної скарги на вирок в установленому законом порядку не подав.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за те, що він, 21 лютого 2010 року близько 10 год. 30 хв., за попередньою змовою з ОСОБА_9, знаходячись біля кіоску "Свіжий хліб" на вул. Луцькій, 105 в м. Володимир-Волинський Волинської області, умисно, незаконно збули за 100 грн. ОСОБА_10 особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс (маріхуану), вагою 1,63 г.

2 березня 2010 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_9, знаходячись біля кіоску "Свіжий хліб" на вул. Луцькій, 105 в м. Володимир-Волинський Волинської області, повторно, незаконно збули за 100 грн. ОСОБА_10 особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс (маріхуану), вагою 1, 51 г.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 визнано винним і засуджено за те, що він, в кінці серпня 2009 року, знаходячись на полях фільтрації ВАТ "Володмирцукор" на вул. Луцькій в м. Володимир - Волинський, Волинської області, незаконно придбав рослини коноплі, які перевіз до місця свого проживання на АДРЕСА_1, з яких виготовив наркотичний засіб – канабіс (маріхуану), який зберігав у підсобному приміщенні з метою збуту.

21 лютого 2010 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_8, знаходячись біля автозаправної станції "ОККО", яка розташована по вул. Устилузькій, в м. Володимир-Волинський, незаконно збув за 50 грн. ОСОБА_9 особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (маріхуану), вагою 1, 63 г.

02 березня 2010 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_8, знаходячись біля автозаправної станції "ОККО", яка розташована по вул. Устилузькій, в м. Володимир-Волинській, повторно, незаконно збув за 80 грн. ОСОБА_9 особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (маріхуану), вагою 1, 66 г.

У касаційній скарзі, як видно з її змісту, адвокат ОСОБА_5 просить судові рішення щодо ОСОБА_7 змінити у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі та звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Посилається на те, що ОСОБА_7 хоча і вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, однак суспільна небезпечність вчинених ним дій є незначною. Вага придбаного наркотичного засобу невелика. Збут цього засобу відбувся на пропозицію особи, яка діяла за дорученням працівників міліції і цій же особі. Наркотичний засіб був переданий працівникам міліції, тобто негативні наслідки вчиненого злочину відсутні. Вважає, що ОСОБА_7 не переслідував корисної мети, а діяв під впливом особи, яка не притягається до кримінальної відповідальності і виконувала доручення працівників міліції. Крім того зазначає, що при обранні ОСОБА_7 міри покарання судом першої і апеляційної інстанцій не враховано, що на утриманні у ОСОБА_7 знаходиться троє неповнолітніх дітей і з них одна дитина-інвалід дитинства.

У касаційній скарзі, адвокат ОСОБА_6 просить судові рішення щодо ОСОБА_8 змінити у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі, внаслідок суворості та звільнити ОСОБА_8 від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Посилається на те, що суд не врахував позитивні характеристики ОСОБА_8 за місцем проживання, навчання і роботи, його молодий вік, що він має постійне місце проживання і перестав бути суспільно – небезпечним, що у ранньому віці помер його батько і він виховувався з мамою. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_8 збув незначну кількість наркотичного засобу.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково, а скарга адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлення фактичних обставин справи, доведеність вини ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та правильність кваліфікації їх дій, у скаргах не оспорюються.

Доводи у скарзі адвоката ОСОБА_5 про те, що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає тяжкості злочину і його особі, не є переконливими.

Покарання засудженому ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та обставин, які пом’якшують покарання, і за своїм розміром є мінімальне. При цьому, суд врахував активну роль ОСОБА_7 у вчиненні злочину та дані про його особу, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів.

Посилання у скарзі, що судом не враховано те, що на утриманні у ОСОБА_7 знаходиться троє неповнолітніх дітей і з них одна дитина - інвалід дитинства, непереконливі, оскільки у матеріалах справи не має даних, що він працював і утримував неповнолітніх дітей, і не видно, що він є рідним батьком цих дітей (а.с.376-378).

Разом з тим, суд хоча і призначив ОСОБА_8 покарання, яке за своїм розміром є мінімальне, але не достатньо врахував конкретні обставини справи, пом’якшуючі покарання обставини та дані про його особу, і призначив покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим.

Суд не достатньо врахував те, що ОСОБА_8 молодого віку, з’явився із зізнанням, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем роботи, і що він в ранньому віці залишився без батька і виховувався з матір’ю (а.с.58,60,271, 275,294,309,320,335).

Наведені вище обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, а тому колегія суддів вважає за можливе з урахуванням декількох обставин, які пом’якшують покарання, застосувати до ОСОБА_8 ст. 69 КК України і пом’якшити покарання.

Апеляційний суд, переглядаючи справу, не звернув уваги на зазначені обставини і залишив вирок без зміни.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне пом’якшити ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Підстав до звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, як про це порушено питання у скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України та ч.1 ст.2 Розділу ХIII Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково, а скаргу адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 14 вересня 2010 року щодо ОСОБА_8 змінити.

Пом’якшити ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 69 КК України і вважати його засудженим за ч.2 ст. 307 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.