Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 березня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Петровського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Сочі Російської Федерації,

раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 175 КК України до 8500 грн. штрафу.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_5 не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, працюючи головою ПП "Донстройтрест", розташованого по вул. Магдебургській в Петровському районі м. Донецька, будучи керівником підприємства, в період з липня 2008 року по травень 2009 року умисно, безпідставно не виплачував заробітну плату працівникам зазначеного підприємства, що призвело до виникнення заборгованості на суму 85 986 грн. 07 коп.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що місцевий суд безпідставно не призначив ОСОБА_5 обов’язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 175 КК України, що потягло призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину внаслідок м’якості. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 та кваліфікація його дій не оспорюються у касаційному поданні та ґрунтуються на показаннях самого засудженого, який в судовому засіданні повністю визнав свою вину.

Дії засудженого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 175 КК України кваліфіковані правильно.

Разом з тим, при призначенні ОСОБА_5 покарання, судом було неправильно застосовано кримінальний закон.

За змістом ч. 1 ст. 175 КК України, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбачене санкцією, як обов’язкове.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України, суд, за наявності до цього підстав, може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове.

Проте, суд, дійшовши висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, додаткового покарання, зазначеного в санкції цієї статті як обов’язкове, не призначив, при цьому ст. 69 КК України не застосував, порушивши таким чином кримінальний закон.

З урахуванням того, що ОСОБА_5 вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, працює, позитивно характеризується за місцем проживання, наявності обставин, які пом’якшують покарання: щирого каяття у вчиненому та вжиття заходів щодо погашення заборгованості по заробітній платі, колегія суддів вбачає підстави для застосування ст. 69 КК України та не призначення йому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 175 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України і ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Петровського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити. Вважати його засудженим за ч. 1 ст. 175 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 8500 грн. штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

У решті цей вирок залишити без зміни.