Верховний суд України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
|
Кривенди О.В.,
|
суддів
|
Гошовської Т.В., Пошви Б.М.,
|
за участю прокурора
|
Опанасюка О.В.,
|
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 17 березня 2011 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 30 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2010 року щодо ОСОБА_5,
в с т а н о в и л а:
оскаржуваною постановою місцевого суду, з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2010 року, скасовано постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Луганської області від 29 січня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 357 КК України, ч. 2 ст. 123 КК України 1960 року.
На думку особи, яка порушила кримінальну справу, ОСОБА_5 13 квітня 1995 року, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно позбавили волі потерпілого ОСОБА_9, заподіявши йому фізичних страждань. Крім того, у постанові про порушення кримінальної справи йдеться про те, що 31 березня 1997 року розглянута щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 кримінальна справа та виділені з неї матеріали щодо ОСОБА_5, який є єдиною зацікавленою особою у викраденні цих документів, були втрачені.
У касаційному поданні прокурор посилається на те, що судами необґрунтовано скасовано постанову слідчого про порушення кримінальної справи, оскільки при її порушенні було дотримано вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, у зв’язку з чим просить судові рішення скасувати, а справу – направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у поданні, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи справу в межах повноважень, наданих йому ст. 236-8 КПК України, суд першої інстанції належним чином перевірив наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 і дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена постанова є передчасною.
Так відповідно до вимог ч.2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Проте, зазначивши в постанові про порушення кримінальної справи про достатність таких даних, слідчий їх не навів. Не містять таких даних і досліджені судом матеріали, на підставі яких було порушено справу.
Твердження у постанові слідчого про те, що ОСОБА_5 є єдиною зацікавленою особою у крадіжці матеріалів справи, є голослівним, до того ж, в матеріалах, на підставі яких порушено справу, взагалі не міститься будь-яких даних, які б підтверджували викрадення 31 березня 1997 року із Стахановського окружного суду кримінальної справи щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_10
Дані про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст. 123 КК України 1960 року, які містяться в матеріалах кримінальної справи щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 належним чином судом проаналізовані і визнані недостатніми для порушення справи щодо нього.
Що ж стосується даних, що містяться в матеріалах виділеної в окреме провадження кримінальної справи щодо ОСОБА_7, на які прокурор посилається в касаційному поданні, то ці дані взагалі не вказані в постанові про порушення справи щодо ОСОБА_5
За таких обставин висновок місцевого суду, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про передчасність порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, ґрунтується на вимогах ст. 94, 98 236-8 КПК України (1001-05)
, у зв’язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для скасування постановлених у справі рішень. .
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України та п. 2 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 30 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2010 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.
судді: Т.В. Гошовська
О.В. Кривенда
Б.М. Пошва