Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І. Веденяпіна О. А.

секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.

представник позивача Стефак Т. В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (далі - ТОВ "Галнафта") звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року апеляційну скаргу Дрогобицької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Дрогобицька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Дрогобицькою ОДПІ на підставі підпункту 78.1.11.пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого з ОВС слідчого управління ФГ ГУ Міндо проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Галнафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт № 234/22-10/34454281 від 19 березня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу, яке полягає у завищенні податкового кредиту з ПДВ за рахунок непроведеного коригування податкового кредиту в сторону зменшення по списаній дебіторській заборгованості, яка виникла за рахунок проведення попередньої оплати по ТОВ "Вест-Траст" в сумі 2675000,00 грн., яке в свою чергу визнано банкрутом.

Згідно висновку судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 32013150000000362 Львівського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 1424 від 30 вересня 2014 року, висновки акту перевірки № 234/22-10/34454281 від 19 березня 2013 року в частині донарахування ТОВ "Галнафта" податку на додану вартість в сумі 2675000,00 грн. не знайшли свого документального підтвердження, а кримінальне провадження № 32013150000000362 було закрито на підставі п.2 ст. 284 КПК України

Дрогобицькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Галнафта" з питання дотримання вимог податкового законодавства по операції списання дебіторської заборгованості ТОВ "Вест-Траст", яка виникла за рахунок попередньої оплати. За результатами перевірки складено акт № 763/22-10/34454281 від 17 грудня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу, які призвели до завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2013 року сумі 2675000,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005982201 від 18 грудня 2014 року, яким ТОВ "Галнафта" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4025500,00 грн., з яких: 2675000,00 грн. - основний платіж, 1337500,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0005982201 від 18 грудня 2014 року залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведення Дрогобицькою ОДПІ позапланової виїзної перевірки ТОВ "Галнафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, результати якої оформлено актом № 234/22-10/34454281 від 19 березня 2013 року, відбулася на підставі підпункту 78.1.11.пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу на виконання постанови слідчого по кримінальному провадженню № 32013150000000362.

Відповідно до підпункту 78.1.11.пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з пунктом 86.9. статті 86 Податкового кодексу у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Контролюючий орган вправі прийняти податкове повідомлення-рішення та визначити платнику податків грошове зобов'язання протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у кримінальному провадженні № 32013150000000362 був складений висновок № 1424 судово-економічної експертизи, відповідно до якого документально не підтверджено висновок акту перевірки № 234/22-10/34454281 від 19 березня 2013 року в частині донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 2675000,00 грн., тобто не підтверджено порушення ТОВ "Галнафта" пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу, яке, на думку контролюючого органу, полягало у завищенні податкового кредиту з ПДВ за рахунок непроведеного коригування податкового кредиту в сторону зменшення по списаній дебіторській заборгованості, яка виникла за рахунок проведення попередньої оплати по ТОВ "Вест-Траст" в сумі 2675000 грн., яке визнано банкрутом.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 вересня 2014 року на підставі п.2 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження № 32013150000000362 по факту ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Галнафта" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідно до пункту 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, а отже передбачена пунктом 2 статті 284 КПК України підстава закриття кримінального провадження є реабілітуючою підставою, яка в силу положень пункту 86.9. статті 86 Податкового кодексу України унеможливлює прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення на підставі висновків акту № 234/22-10/34454281 від 19 березня 2013 року.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0005982201 від 18 грудня 2014 року судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ "Галнафта" мало господарські відносини з ТОВ "Вест-Траст" (договір поставки нафтопродуктів № 29-П/2011 від 28 листопада 2011 року, додаткова угода № 1 від 29 червня 2012 року до договору поставки нафтопродуктів № 29-П/2011 від 28 листопада 2011 року, платіжне доручення № 1096 від 30 листопада 2011 року, вимога ТОВ "Галнафта", ухвала господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/375/13-г від 25 червня 2013 року). Реальність, товарність та виконання договорів між позивачем та ТОВ "Вест-Траст" підтверджується матеріалами справи.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що висновки акту перевірки № 763/22-10/34454281 від 17 грудня 2014 року, на підставі якого було винесено вищезазначене податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються на аналізі тих самих первинних документів і ідентичні висновкам, викладеним у акті перевірки № 234/22-10/34454281 від 19 березня 2013 року та які були предметом дослідження при проведенні судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 32013150000000362.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) передбачені вимоги до первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Галнафта" підтверджено здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними та іншими документами що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "Галнафта" правомірно включено суми за господарськими операціями з ТОВ "Вест-Траст" до податкового обліку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Галнафта" та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005982201 від 18 грудня 2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .