Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 15 березня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2010 року,

вироком суду

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя с. Середнє Водяне

Рахівського району Закарпатської області,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 201 КК України із застосуванням ст. 69-1 КК України до позбавлення волі на строк три роки і три місяці без конфіскації предметів контрабанди;

за ч. 1 ст. 209 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю та без конфіскації коштів, одержаних злочинним шляхом;

за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України до позбавлення волі на строк один рік;

за ч. 3 ст. 358 КК України до обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і три місяці, із застосуванням ст. 69-1 КК України, без конфіскації майна і коштів, одержаних злочинним шляхом, та без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

Вирішено питання про долю судових витрат та речових доказів.

В апеляційному порядку вирок суду не переглядався.

Як визнав суд, ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, у період з 26.10.2006 року по 08.06.2007 року вчинив незаконне переміщення через митний кордон України вантажу "пиломатеріали", кількістю 339868 м. куб., вартістю 265 007 гривень 26 копійок, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу отриманих незаконним шляхом документів – сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій, вчинене у великих розмірах. При цьому, попередньо придбавши поза встановленим порядком від невстановленої особи лісоматеріали разом з підробленими товарно-супровідними документами, ОСОБА_5, маючи намір здійснити подальший їх експорт з приховуванням від митного контролю, умисно подав до Управління лісового та мисливського господарства в Закарпатській області та Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства для отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів разом із заявами на отримання сертифікатів, підроблені документи на придбані незаконним шляхом лісоматеріали, що містили завідомо неправдиві дані щодо лісокористувачів.

Усвідомлюючи, що сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів отримані ним незаконно, ОСОБА_5 у період з 26.10.2006 року по 08.06.2007 року надав їх при проходженні митного контролю на Виноградівській митниці, чим вчинив використання завідомо підроблених документів.

Крім того, ОСОБА_5 вчинив пособництво в підробленні документів, які надають права і видаються відповідною установою.

Протягом другої половини 2006 року та 2007 року ОСОБА_5 використав на власні потреби та для здійснення підприємницької діяльності валютні кошти за контрабандно переміщений ним через митний кордон України вантаж "пиломатеріали", які надходили на рахунок, відкритий ним на ПП "ОСОБА_6" у відділенні № 316 АКІБ "Укрсиббанку" у м. Рахові, МФО 351005, валютний рахунок НОМЕР_1 в сумі 265 007 гривень 26 копійок, тобто вчинив легалізацію доходів, здобутих злочинним шляхом.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Закарпатської області просить вирок щодо ОСОБА_5 скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а справу направити на новий судовий розгляд. Твердить, що суд не мотивував свій висновок про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Зазначає, що суд безпідставно не застосував конфіскацію предметів контрабанди. Посилається на те, що при призначенні покарання за ч. 1 ст. 209 КК України без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю суд помилково послався на ч. 1 ст. 69 КК України, а при призначенні покарання за ч. 1 ст. 201 КК України без конфіскації предметів контрабанди – на ст. 69-1 КК України.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора Пересунька С.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року (v0007700-03) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Визнавши ОСОБА_5 винуватим за ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, суд при призначенні йому покарання на порушення вимог ст. 65 КК України по суті не врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, те, що злочини, передбачені ч. 1 ст. 209 і ч. 1 ст. 201 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, здійснені були протягом тривалого часу, та без достатніх підстав звільнив його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Якщо при новому розгляді буде встановлена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, то рішення про звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України слід вважати таким, що є явно несправедливим внаслідок м`якості.

Визнавши ОСОБА_5 винуватим за ч.1 ст. 201 і ч. 1 ст. 209 КК України та постановивши щодо нього обвинувальний вирок, судом не вирішено питання про конфіскацію коштів або іншого майна, одержаних ним злочинним шляхом, а також конфіскацію предметів контрабанди. У вироку суду зазначено, що суд вважає за можливе не застосовувати конфіскацію предметів контрабанди, поскільки такі відсутні.

Такий висновок суду не грунтується на вимогах закону.

Так, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" № 8 від 03.06.2005 року (v0008700-05) (зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 8 від 30.05.2008 року (v0008700-08) ) якщо предмет контрабанди чи порушення митних правил вивезено за межі України, реалізовано, знищено або ж місце його знаходження не встановлено, при визначенні його вартості можуть бути використані відомості, наявні у митних, товаросупровідних та інших документах.

Таким чином, факт відсутності предметів контрабанди не може бути підставою для не застосування спеціальної конфіскації.

Отже, судом безпідставно не застосовано спеціальну конфіскацію, яка передбачена як обов`язкова у санкціях ч. 1 ст. 209 і ч. 1 ст. 201 КК України.

Крім того, призначивши ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 209 КК України без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю та без конфіскації коштів, одержаних злочинним шляхом, та за ч. 1 ст. 201 КК України без конфіскації предметів контрабанди суд не мотивував своє рішення і, крім того, помилково послався на ч. 1 ст. 69 та ст. 69-1 КК України.

За таких обставин застосування судом щодо ОСОБА_5 ст. 75 КК України не можна визнати обгрунтованим, а тому вирок підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (у редакції законів України № 2533-III від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-IV від 12 січня 2006 року (3323-15) ) та п. 2 розділу XIII Перехідних Положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж районного суду в іншому складі суду.