Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І. Усенко Є. А.

секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.

позивач ОСОБА_4

представники відповідача Ляхова К. О., Гаврищук Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_7 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, спонукання до вчинення дій, -

ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці (далі - УМВС на Львівській залізниці), Міністерства юстиції України (далі - Міністерство юстиції України) в якому просить визнати протиправними та скасувати накази, поновити на роботі, спонукати до вчинення дій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року апеляційні скарги Міністерства юстиції України та МВС України задоволено. Скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2016 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2016 року.

МВС України подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_7.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_7 в період з січня 2013 року по травень 2015 року проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, перебував на посаді заступника начальника Управління МВС України на Львівській залізниці - начальника кримінальної міліції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 888 о/с від 18 травня 2015 року підполковника міліції ОСОБА_7 заступника начальника Управління МВС України на Львівській залізниці - начальника кримінальної міліції звільнено згідно з ч.3 ст. 1, п.8 ч.1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади" та відповідно до підп. "а" п.62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) .

07 вересня 2015 року наказом Управління МВС України на Львівські залізниці "По особовому складу" позивача звільнено з 07 вересня 2015 року.

Як наслідок відомості про позивача було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (1682-18) .

Згідно ст. 1 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року, очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року, протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 цього ж Закону, передбачено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно ст.ст. 1, 7 Закону України "Про міліцію", міліція є єдиною системою органів державної виконавчої влади, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерств і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватись, ліквідовуватись, реорганізовуватись міністром як структурні підрозділи апарату міністерству, що не мають статусу юридичної особи, за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства утворюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про міністерство, затвердженим Кабінетом міністрів України.

Більш детально зазначений термін викладений у Типовому положенні про територіальні органи міністерства ті іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563 (563-2011-п) . Відповідно до п. 1 Типового положення територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади (далі територіальні органи) можуть утворюватись в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (АРК) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно територіальних одиниць) територіальні органи, якщо це передбачено положенням про міністерство та інший центральний орган виконавчої влади. Територіальні органи підпорядковані відповідному міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, а територіальні органи нижчого рівня також територіальним органам вищого рівня.

Разом з тим, відповідно до підп. 5 п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 401 (401-2014-п) , Міністерство, відповідно до покладених на нього завдань, організовує діяльність головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, на транспорті, районних, районах у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) і внутрішніх військ МВС України та здійснює управління ними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 в період з січня 2013 року по травень 2015 року обіймав посади до яких, відповідно п.8 ч.1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", застосовуються заборони визначені ч.3 ст.1 зазначеного Закону

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до Положення про Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, затвердженого наказом МВС України № 306 від 11.07.2009 року, управління є органом МВС України на транспорті, який утворюється МВС і йому підпорядковується, а отже посилання суду першої інстанції на те, що Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці не є територіальним органом МВС України є хибним оскільки вказане вище управління повністю відповідає ознакам територіальних органів влади, а конкретні адміністративно-територіальні межі в яких виконуються його функції та завдання визначені Положенням про Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, а саме територіальні межі Львівської залізниці.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб:

1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів;

2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , у порядку та строки, визначені цим Законом.

Згідно п.40 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 28.07.1991 року № 114 (114-91-п) , призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ України відповідно до його компетенції.

Як вбачається з наказу МВС України від 30.06.2011 року № 378 "Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ", призначення та звільнення заступників начальників територіальних управлінь МВС в областях здійснюється правами Міністра внутрішніх справ України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 відповідно до Закону України "Про очищення влади" (1682-18) на протязі 10 днів з моменту набрання чинності вказаним Законом, підлягав люстраційній перевірці в порядку визначеному п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, а отже підлягав звільненню, а тому дії по звільненню останнього з ОВС є правомірними.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що Законом України "Про очищення влади" (1682-18) не передбачається встановлення будь-яких виключень або преференцій для посадових осіб, зазначених в ч.1 ст. 3 цього Закону, що давали б їм змогу звільнитися від люстраційної процедури або її відтермінування.

Щодо внесення Міністерством юстиції України позивача до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (1682-18) судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

До Міністерства юстиції України від компетентної посадової особи надійшло повідомлення про звільнення ОСОБА_7, на підставі вищезазначеного повідомлення та у відповідності до норм чинного законодавства позивача було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (1682-18) затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 16 жовтня 2014 року № 1704/5 (z1280-14) .

За таких обставин суд апеляційної інстанцій дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .