Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 01 березня 2011 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2010 року та на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2010 року,

постановою Васильківського міжрайонного прокурора від 01 квітня 2009 року порушено кримінальну справу № 79-804 за фактом зловживання службовим становищем та вчиненням службового підроблення службовими особами ПП "Агрофірма Данилівська" за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

У процесі розслідування цієї кримінальної справи постановою старшого слідчого Васильківської міжрайонної прокуратури від 30 листопада 2009 року перекваліфіковано дії з ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України на ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України та порушено кримінальну справу за фактом учинення службовими особами ПП "Агрофірма "Данилівська" злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України.

У цей же день 30 листопада 2009 року постановою старшого слідчого Васильківської міжрайонної прокуратури була порушена кримінальна справа щодо директора ПП "Агрофірма "Данилівська" ОСОБА_5 та заступника директора цього підприємства ОСОБА_6 за наявністю в їх діях ознак злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України.

Як указано в постановах, старший слідчий Васильківської міжрайонної прокуратури при розслідуванні кримінальної справи № 79-804 безпосередньо виявив ознаки злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, в діях директора ПП "Агрофірма "Данилівська" ОСОБА_5 та заступника директора - ОСОБА_6

За змістом постанов слідчого вбачається, що підставами до порушення 30.11.2009 року кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було встановлення під час проведених Васильківською ОДПІ перевірок в Агрофірмі "Данилівська" правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року (акт від 08.09.2009 року) та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року (акт від 20.10.2009 року) даних про те, що службовими особами агрофірми в порушення ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року не було перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 292.796,41 грн . на фактично виплачену заробітну плату, що призвело до ненадходження до бюджету зазначеного податку та потягло тяжкі наслідки. Окрім того, за документами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого податку, наданими агрофірмою за 2 – 4 квартали 2006 року, 1 – 4 квартали 2007 року, 3-й квартал 2008 року до податкових органів й вилученими з Васильківської ОДПІ під час досудового слідства по кримінальній справі, встановлено зазначення в цих документах завідомо неправдивих відомостей, що було вчинено за попередньою змовою службовими особами - директором ПП "Агрофірма "Данилівська" ОСОБА_5та заступником директора з фінансових, економічних та юридичних питань – ОСОБА_6, яка була наділена правом другого підпису документів, і потягло тяжкі наслідки у виді ненадходження до бюджетів податку з доходів фізичних осіб на суму 172.774,12 грн.

Зазначені постанови від 30 листопада 2009 року були оскаржені ОСОБА_5 до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2010 року скаргу ОСОБА_5 задоволено, постанови від 30.11.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом учинення службовими особами ПП "Агрофірма "Данилівська" злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, та про порушення кримінальної справи щодо директора ПП "Агрофірма "Данилівська" ОСОБА_5 та заступника директора ПП "Агрофірма "Данилівська" ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2010 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, посилається на те, що при порушенні кримінальної справи за фактом учинення злочинів службовими особами ПП "Агрофірма "Данилівська" та щодо конкретних осіб - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 слідчим були дотримані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України. Вказує, що суд, усупереч вимогам ст. 236-8 КПК України, скасовуючи постанови про порушення кримінальної справи, не перевіряв приводів і підстав до порушення кримінальної справи, а вдався до оцінки правильності юридичної кваліфікації злочинів, які інкримінувалися ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тобто до вирішення тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Окрім того, суд вийшов за межі своїх повноважень, прийнявши рішення й щодо ОСОБА_6, яка постанову про порушення кримінальної справи не оскаржувала. Також прокурор посилається на те, що, залишаючи постанову місцевого суду без зміни, апеляційний суд у порушення вимог ст. 377 КПК України належним чином не обґрунтував свого рішення. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, пояснення ОСОБА_5 із запереченнями проти касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, і не вправі заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність об`єктивних ознак, що характеризують подію злочину, й закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими обставини, що утворюють склад злочину.

Як убачається з матеріалів розгляду судом скарги ОСОБА_5, зазначених вимог закону дотримано не було.

Так, скасовуючи постанови старшого слідчого Васильківської міжрайонної прокуратури від 30.11.2009 року про перекваліфікацію складу вчинених злочинів у кримінальній праві № 79-804 з ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України на ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України та порушення в межах цієї кримінальної справи кримінальної справи за фактом учинення службовими особами ПП "Агрофірма "Данилівська" злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, та про порушення кримінальної справи щодо директора ПП "Агрофірма "Данилівська" ОСОБА_5 і його заступника ОСОБА_6 за наявністю в їх діях ознак злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, суддя послався на порушення слідчим вимог ст.ст. 94, 98 КПК України тим, що в обох постановах не були зазначені підстави до порушення справи, двічі прийнято рішення про порушення однієї й тієї ж кримінальної справи щодо тих же осіб, а також на те, що слідчим у постановах не наведено статей кримінального кодексу, за ознаками яких порушено кримінальну справу, й подальше її спрямування. Окрім того, суддя в постанові послався на те, що чинним Кримінальним кодексом України (2341-14) не передбачено такого складу злочину, який зазначено у постановах, а саме ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, та визнав, що така обставина як вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою за п.2 ч.1 ст. 67 КК України є обтяжуючою покарання обставиною, яка може бути врахована при призначенні винним покарання.

Однак із таким рішенням суду не можна погодитись, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону та постановлено без належної перевірки й оцінки матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та підстав до її порушення.

Як убачається зі змісту постанов про порушення кримінальної справи, в них зазначені привід до порушення кримінальної справи та обставини, встановлення яких було визнано слідчим достатніми даними, тобто підставами до порушення кримінальної справи щодо директора ПП "Агрофірма "Данилівська" ОСОБА_5 та заступника директора - ОСОБА_6 за ознаками в їх діях складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України.

Однак суд у своїй постанові не навів жодних даних, які б свідчили про проведення судом перевірки дійсної наявності чи відсутності таких підстав до порушення кримінальної справи, матеріалів, на підставі яких вона була порушена, та не зазначив своїх висновків щодо такої перевірки, чим порушив вимоги ст. 236-8 КПК України.

Натомість суд у своїй постанові указав про прийняття слідчим рішення про порушення кримінальної справи щодо тих же осіб за тим же складом злочину двічі. Проте, як убачається з матеріалів справи, слідчим 30.11.2009 року було винесено дві різні постанови. Одна - про перекваліфікацію складу злочину у кримінальній справі №79-804 з ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України на ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України з одночасним порушенням справи за фактом учинення службовими особами ПП "Агрофіра "Данилівська" злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, а інша – щодо конкретних службових осіб цього підприємства.

Скасовуючи постанови слідчого від 30.11.2009 року, в своїй постанові суд указав про порушення слідчим вимог ст. 98 КПК України тим, що він у постановах не зазначив статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушив кримінальну справу, та не визначив подальше спрямування справи. Однак при цьому суд не звернув уваги на те, що у постановах слідчого від 30.11.2009 року було конкретно вказано, за ознаками яких злочинів порушено кримінальну справу, а саме за ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, та зазначено про наявність в матеріалах справи постанови Васильківського міжрайонного прокурора про визначення підслідності цієї справи Васильківській міжрайонній прокуратурі з дорученням провадження досудового слідства по ній старшому слідчому Васильківської міжрайонної прокуратури.

Також суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_5, в порушення вимог ст. 236-8 КПК України у своїй постанові вдався до оцінки правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що може бути вирішено судом тільки при розгляді справи по суті .

Окрім того, розглянувши і задовольнивши скаргу ОСОБА_5 на постанови про порушення кримінальної справи як за фактом, так і щодо нього, суд прийняв рішення про скасування цих постанов не тільки щодо скаржника, а й щодо ОСОБА_6, чим вийшов за межі своїх повноважень, оскільки ОСОБА_6 постанови про порушення кримінальної справи не оскаржувала, а ОСОБА_5 не був уповноважений на оскарження постанов щодо іншої особи.

Таким чином, місцевий суд прийняв по скарзі ОСОБА_5 рішення, яке не відповідає вимогам закону, на що не звернув уваги й апеляційний суд при перевірці справи в апеляційному порядку.

За таких обставин судові рішення у зв`язку з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст. 236-8 КПК України, перевірити наявність чи відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, доводи скарги ОСОБА_5 й надані прокуратурою матеріали та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України ( у редакції Законів України №2533-ІІІ від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-1У від 12 січня 2006 року (3323-15) ), п. 2 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) №2453-У1 від 07 липня 2010 року, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2010 року, постановлені по справі за скаргою ОСОБА_5 на постанови від 30 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, скасувати, а справу за скаргою ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.