Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 березня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 10 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м.Херсона, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь: ОСОБА_5 5862 грн. 97 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 50000 грн. - моральної шкоди; ОСОБА_6 – 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди; Херсонського обласного бюро судово-медичних експертиз – 1234 грн. 62 коп.; НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області – 1689 грн. 12 коп.; Херсонської обласної психіатричної лікарні – 448 грн. 33 коп.

Цим же вироком на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину виправдано ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 396 КК України та ОСОБА_8 - за ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 125 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 23 лютого 2010 року вирок відносно ОСОБА_4 залишено без змін, а відносно ОСОБА_8 і ОСОБА_7 вирок скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 4 грудня 2007 року близько 2-ої год. 40 хв., вийшовши з магазину "Струмок" по вул.Комкова, 75 в м.Херсоні і побачивши, що його знайомий ОСОБА_8 б’ється з ОСОБА_9, а його знайомий ОСОБА_10 – з ОСОБА_11, з власної ініціативи бажаючи допомогти ОСОБА_8, умисно завдав удар ОСОБА_9 у праву частину шиї гострим краєм ("розочкою") заздалегідь розбитої скляної пляшки, внаслідок чого настала смерть потерпілого.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 вважає вирок щодо нього незаконним через порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, однобічність і неповноту судового слідства, порушення права на захист. Просить скасувати судові рішення, а справу направити на додаткове розслідування. Також просить розглянути касаційну скаргу в його присутності.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., обговоривши доводи касаційної скарги, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом вірно встановлено фактичні обставини злочину, вчиненого ОСОБА_4 і відповідно доказам у справі застосовано матеріальний закон.

Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_4 суд виходив із сукупності зібраних по справі доказів.

Так, сам засуджений ОСОБА_4 не заперечував того факту, що коли він вийшов із магазина на вулицю і побачив бійку за участю його приятелів, він вирішив їм допомогти і завдав удар по голові ОСОБА_9, що підтвердив при відтворенні обстановки і обставин події у присутності понятих і свого адвоката, детально пояснюючи обставини злочину та локалізацію свого удару, вказуючи при цьому, що удар він наніс цілою скляною пляшкою.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_9 настала від різаного поранення шиї з ушкодженням правої сонної артерії, що супроводжувалося сильною кровотечею й ускладнилося гострою крововтратою.

Крім того, додатковою судово-медичною експертизою встановлено, що характер і механізм утворення тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_9, виключають можливість їх спричинення нерозбитою скляною пляшкою, як на це вказує ОСОБА_4

Дані висновків експертиз з цього приводу узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_11 про те, що він бачив як ОСОБА_4 розбитою скляною пляшкою замахувався на ОСОБА_9, який бився з ОСОБА_8

Крім того, експерт ОСОБА_12 підтвердив, що на трупі потерпілого ОСОБА_9 не виявлено тілесних ушкоджень, які б свідчили про те, що удар по голові був нанесений цілою скляною пляшкою, а наявні тілесні ушкодження вказують на те, що вони, вірогідніше, заподіяні гострим краєм заздалегідь розбитої скляної пляшки "розочкою".

Із показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які є працівниками магазину "Струмок", видно, що тієї ночі ОСОБА_4 двічі купував пиво в скляних пляшках, при цьому другий раз вони бачили кров в нього на руці, чули бійку біля магазину й звук розбитого скла.

Таким чином, обставини, за яких сталася бійка, характер і локалізація виявлених у потерпілого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень – пересікання сонної артерії, знаряддя злочину - заздалегідь розбита скляна пляшка, свідчать про направленість умислу ОСОБА_4 на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_9

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано судом за ч. 1 ст. 115 КК України.

Посилання ОСОБА_4 на порушення кримінально-процесуального закону є необґрунтованими. Перевіркою матеріалів справи встановлено, що всі докази по справі отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону і вважати їх недостовірними чи недопустимими немає підстав. Також не встановлено обставин, які б перешкоджали суду повно й усебічно дослідити всі обставини справи.

Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_16 було визнано такою, що не підлягає розгляду, оскільки ним у встановлений законодавством строк не було виконано вимог ст. 350 КПК України, і постанову суду з цього приводу не було оскаржено. Передбачені ч. 1 ст. 45 КПК України підстави для обов’язкової участі захисника, в тому числі й в суді апеляційної інстанції, у даній справі відсутні. Тому твердження засудженого про порушення його права на захист також є безпідставним.

При вирішенні питання призначення покарання ОСОБА_4 судом відповідно до вимог ст. 65 КК України враховано всі обставини, якими обумовлюється міра покарання, і підстав для її пом’якшення немає.

Що стосується клопотання засудженого про виклик його в судове засідання касаційної інстанції, то за змістом ст. 391 КПК України клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень, є обов’язковим для суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 383 КПК України, а не ч. 2 цього закону.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України та абзацом першим і третім пункту другого розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 відмовити.