Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 квітня 2010 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

зазначеним вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

раніше не судимого, і

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Шаповалівка, Борзнянського району Чернігівської області, мешканця м. Київа, раніше не судимого,

засуджено кожного

• - за ч. 4 ст. 190 КК України на 6 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є їх особистою власністю;

• - ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 роки;

• - за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 366 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визначено кожному остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років і 6 місяців із конфіскацією всього майна, що є їх особистою власністю, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 роки.

Постановлено стягнути :

- з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 солідарно на відшкодування матеріальної шкоди на користь: ОСОБА_6 - 113104 грн. 96 коп.; ОСОБА_7 - 261372 грн. 70 коп.; ОСОБА_8 - 200448 грн. 50 коп.; ОСОБА_9 - 129583 грн. 80 коп.

- з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди на користь: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по 1500 грн. кожний.

За вироком суду ОСОБА_5, який був директором ТОВ "Будівельна компанія "КДС", розташованої за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 7-а, і ОСОБА_4, який фактично виконував обов'язки комерційного директора зазначеного товариства, а з 01.08.2005 року був комерційним директором ТОВ "Будівельна компанія "КДС", являючись службовими особами, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, за попередньою змовою між собою під прикриттям діяльності зазначеного підприємства, вчинили злочини за таких обставин.

ОСОБА_10 і ОСОБА_11 маючи в наявності копію договору, укладеного 22.05.2003 року між Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією та ПП "ОСОБА_1", згідно з яким Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація була замовником будівництва будинку по АДРЕСА_2; договору, укладеного 10.02.2004 року між ПП "ОСОБА_1" та ТОВ "Київський інвестиційний альянс", згідно з яким ПП "ОСОБА_1" передало ТОВ "Київський інвестиційний альянс" права та обов'язки інвестора-підрядника на будівництво зазначеного будинку; договору, укладеного 02.12.2004 року між ТОВ "Київський інвестиційний альянс" і ТОВ "БК" "КДС", згідно якого ТОВ "БК" "КДС" виконує роль генпідрядника по будівництву зазначеного будинку, дію якого було припинено угодою від 02.06.2005 року, під виглядом укладання договорів інвестування будівництва житлового будинку АДРЕСА_2, у період часу з березня по жовтень 2005 року, вносячи до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, складаючи та видаючи завідомо неправдиві документи, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, заволоділи грошовими коштами громадян шляхом обману в особливо великих розмірах.

Так, на початку лютого 2005 року, перебуваючи в офісі ТОВ "БК" "КДС" за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 та ОСОБА_10, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, зловживаючи службовим становищем і використовуючи його всупереч інтересам служби, не маючи реальної можливості виконати договірні зобов'язання щодо інвестування будівництва житла, з метою заволодіння чужим майном, ввели в оману ОСОБА_6, який мав намір придбати житло в м. Києві, про участь ТОВ "БК" "КДС" у будівництві житлового будинку АДРЕСА_2, та шляхом обману заволоділи його грошовими коштами. 09.03.2005 року близько 10 год., знаходячись в офісі ТОВ "БК" "КДС", усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 уклали з ОСОБА_6, виготовивши, підписавши та скріпивши печаткою ТОВ "БК" "КДС", завідомо неправдивий документ - попередній договір №001-03 щодо інвестування будівництва житлового будинку, згідно з яким ОСОБА_6 після завершення будівництва мав отримати квартиру в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 39,3 кв.м. Цього ж дня та 02.06.2005 року близько 12 год. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 прибув до нотаріальної контори, розташованої АДРЕСА_3, де він одержав від ОСОБА_6 гроші в сумі 104145 грн., передача яких двічі була нотаріально посвідчена.

На початку квітня 2005 року ОСОБА_4 і ОСОБА_10, не маючи реальної можливості виконати договірні зобов’язання, аналогічно ввели в оману ОСОБА_9, яка мала намір придбати житло в Києві, про участь ТОВ "БК" "КДС" у будівництві житлового будинку АДРЕСА_2, а 27.05.2005 року близько 12 год. в офісі ТОВ "БК" "КДС" уклали з ОСОБА_9, виготовивши та підписавши завідомо неправдивий документ-попередній договір №001-05 щодо інвестування будівництва житлового будинку, згідно з яким ОСОБА_9 після завершення будівництва мала отримати квартиру в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 42,1 кв.м., на виконання якого ОСОБА_9 передала, нотаріально посвідчивши, кошти в сумі 129583 грн. 80 коп., чим було заподіяно потерпілій матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.

23.06.2005 року ОСОБА_4 і ОСОБА_10, не маючи реальної можливості виконати договірні зобов’язання, аналогічно ввели в оману ОСОБА_8, який мав намір придбати житло в Києві, про участь ТОВ "БК" "КДС" у будівництві житлового АДРЕСА_2, а 23.09.2005 року біля торгівельного центру "Квадрат", розташованого на масиві Борщагівка в м. Києві, ОСОБА_11 уклав з ОСОБА_8, виготовивши та підписавши завідомо неправдивий документ - попередній договір №001-06/1 щодо інвестування будівництва житлового будинку, згідно з яким ОСОБА_8 після завершення будівництва мав отримати квартиру в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 59,88 кв.м., з зв’язку з чим ОСОБА_8 передав, у тому числі нотаріально посвідчивши, кошти в сумі 200448 грн. 30 коп. грн., чим було заподіяно потерпілому матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.

У жовтні 2005 року ОСОБА_4 і ОСОБА_10, не маючи реальної можливості виконати договірні зобов’язання, аналогічно ввели в оману ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які мали намір придбати житло в Києві, про участь ТОВ "БК" "КДС" у будівництві житлового будинку АДРЕСА_2.

12.10.2005 року в приміщенні нотаріальної контори, розташованої АДРЕСА_3, ОСОБА_11 уклав з ОСОБА_7, виготовивши та підписавши завідомо неправдивий документ - попередній договір №001-10 щодо інвестування будівництва житлового будинку, згідно з яким ОСОБА_7 після завершення будівництва мала отримати квартиру в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 59,88 кв.м., у зв’язку з чим потерпіла передала, нотаріально посвідчивши, кошти в сумі 156000 грн.,чим було заподіяно потерпілій матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.

18.10.2005 року в приміщенні нотаріальної контори за вищевказаною адресою ОСОБА_11 уклав з ОСОБА_12, виготовивши та підписавши завідомо неправдивий документ - попередній договір №003-10 щодо інвестування будівництва житлового будинку, згідно з яким ОСОБА_12 після завершення будівництва мала отримати квартиру в будинку АДРЕСА_2, у зв’язку з чим потерпіла передала, нотаріально посвідчивши, кошти в сумі 1000 доларів США, чим було заподіяно потерпілій матеріальну значну шкоду.

14.10.2005 року в приміщенні нотаріальної контори за вищевказаною адресою ОСОБА_11 уклав з дружиною ОСОБА_13 ОСОБА_14, виготовивши та підписавши завідомо неправдивий документ - попередній договір №001-10 щодо інвестування будівництва житлового будинку, згідно з яким ОСОБА_14 після завершення будівництва мала отримати квартиру в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 58,10 кв.м., у зв’язку з чим ОСОБА_13 передав, нотаріально посвідчивши, кошти в сумі 165000 грн., чим потерпілим подружжю ОСОБА_13 і ОСОБА_14 було заподіяно матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.

20.09.2005 року в денний час ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, у приміщенні кафе "Авар", розташованого за адресою: м. Київ, пр. 40 років Жовтня, 87, із метою заволодіння чужим майном ввів в оману директора зазначеного кафе ОСОБА_15 щодо права та можливості надання ТОВ "БК" "КДС" допомоги в підготовці проектної документації по проведенню газу в приміщення кафе та, зловживаючи службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби, уклав з ОСОБА_15, виготовивши та підписавши, завідомо неправдивий документ - контракт № 27/11 від 27.11.2003 року по підготовці проектної документації щодо проведення газу в приміщення кафе, на виконання якого ОСОБА_15 передав ОСОБА_4 10000 грн., якими засуджені розпорядилися на власний розсуд, заподіявши потерпілому шкоду в значному розмірі.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 9 квітня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_4 залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, не оскаржуючи доведеність винуватості і правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України, просить судові рішення щодо засуджених скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що засудженим без урахування тяжкості вчинених злочинів, кількості епізодів злочинної діяльності, наслідків, що настали, а також того, що ОСОБА_10 і ОСОБА_4 вину не визнали, не розкаялися, матеріальну шкоду не відшкодували, призначено мінімальне покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ними злочинів та їх особам внаслідок м’якості.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційного подання необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в тій частині, в якій вони були оскаржені.

Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366 КК України у касаційному поданні не заперечуються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування судових рішень, по справі не встановлено.

При призначенні ОСОБА_5 і ОСОБА_4 покарання суд урахував тяжкість вчинених ними злочинів, наслідки, що настали, те, що засуджені раніше не судимі, позитивно характеризувалися, а також їх сімейний стан і те, що ОСОБА_10 мав на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а ОСОБА_4, який є інвалідом І групи, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, - двох неповнолітніх дітей.

Призначене ОСОБА_5 і ОСОБА_4 покарання, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Посилання прокурора на призначення ОСОБА_5 і ОСОБА_4 мінімального покарання, передбаченого санкціями статей, за якими їх засуджено, є безпідставним, оскільки з санкцій ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України убачається, що засудженим призначено покарання не в мінімальній межі санкцій вищезазначених статей.

Те, що в результаті вчинених ОСОБА_5 і ОСОБА_4 злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, було спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння потерпілим матеріальної шкоди, в тому числі в особливо великому розмірі, було враховано судом при кваліфікації дій засуджених за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 28 і ч.2 ст. 364 КК України.

Доводи прокурора про неврахування судом при призначенні ОСОБА_5 і ОСОБА_4 покарання того, що вони не визнали вину та не розкаялися у вчиненому, не обґрунтовані, оскільки це є правом останніх і не може враховуватись при призначенні покарання.

Твердження прокурора про невжиття ОСОБА_5 і ОСОБА_4 заходів для відшкодування матеріальної шкоди потерпілім голослівні, оскільки, відповідно до матеріалів справи було відшкодовано матеріальну шкоду потерпілим ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Інших обґрунтованих доводів того, що ОСОБА_10 і ОСОБА_11 становлять підвищену суспільну небезпеку, а суд призначив їм покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та даним про особу засуджених внаслідок м’якості, у касаційному поданні не наведено.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, і призначення справи до розгляду в суді касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України, не встановлено.

Керуючись ст. 394 КПК України ( у редакції Законів України № 2533-ІІІ від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-1У від 12 січня 2006 року (3323-15) ), п. 2 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) №2453-У1 від 07 липня 2010 року, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.