Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2011 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2010 року та на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2010 року, винесених щодо ОСОБА_6,

постановою заступника начальника СВ ПМ ДПІ у м. Рівне від 15 квітня 2010 року порушено кримінальну справу щодо головного бухгалтера ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Зі змісту постанови про порушення кримінальної справи убачається, що приводом до її порушення стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину при вивченні матеріалів позапланової перевірки ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року до 31.12.2009 року, зареєстрованих у КОІПЗ 30.03.2010 року за №32. Підставами до порушення кримінальної справи стало встановлення в діях ОСОБА_6 як службової особи ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, оскільки вона, працюючи головним бухгалтером цього товариства, упродовж 2009 року з метою ухилення від сплати податків, на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", шляхом віднесення до валових витрат понаднормативних технологічних втрат електроенергії, яка не була використана в господарській діяльності товариства та не пройшла через лічильники споживачів, чим занизила податок на прибуток на загальну суму 3.499.198 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Постановою від 19 травня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області задовольнив скаргу ОСОБА_6 і скасував постанову про порушення кримінальної справи щодо неї за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2010 року постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2010 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить постанову суду і ухвалу апеляційного суду скасувати, скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а матеріали справи направити прокурору для провадження досудового слідства. Посилається на те, що на момент порушення кримінальної справи були наявні приводи та підстави до її порушення, а суд не повинен був скасовувати постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, лише з підстави оскарження товариством податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, тобто наявності неузгоджених податкових зобов’язань.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на часткове підтримання касаційного подання, пояснення захисника із запереченнями проти касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Скасовуючи постанову заступника начальника СВ ПМ ДПІ у м. Рівне від 15.04.2010 року про порушення кримінальної справи щодо головного бухгалтера ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" ОСОБА_6В . за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, суд послався на те, що підстави для її порушення відсутні. Суд у постанові вказав, що органами досудового слідства не враховано те, що ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" ще до порушення кримінальної справи оскаржило до Рівненського окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне, тобто розпочало процедуру узгодження податкового зобов’язання, що тягне за собою відсутність об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 15 ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України одним із приводів до порушення кримінальної справи є повідомлення або безпосереднє виявлення слідчим, органом дізнання ознак злочину, а підставою – достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Проте суд в порушення вимог закону при перевірці підстав до порушення кримінальної справи став перевіряти докази про наявність чи відсутність в діях особи складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку, визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) . У тому числі суд дав оцінку факту оскарження ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" рішення контролюючого органу, який сам по собі не впливає на визначення приводів і підстав до порушення кримінальної справи, а також проаналізував пояснення працівників Державної податкової інспекції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, заступника головного бухгалтера ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" ОСОБА_14

Окрім того, скасовуючи постанову від 15.04.2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6, суд помилково указав, що цю постанову виніс старший слідчий СВ ПМ ДПІ у м. Рівне, тоді як оскаржувана постанова від 15.04.2010 року винесена заступником начальника СВ ПМ ДПІ у м. Рівне, що також свідчить про формальний розгляд справи місцевим судом.

Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову суду без зміни, не навівши в порушення вимог ст. 377 КПК України в ухвалі мотивованих підстав, через які апеляцію прокурора було визнано необґрунтованою.

За таких обставин підлягає задоволенню касаційне подання прокурора в частині скасування постанови місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_6 як таких, що постановлені з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону.

У той же час не може бути задоволено касаційне подання прокурора в частині постановлення колегією суддів Верховного Суду України остаточного рішення по суті скарги ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи, оскільки такі повноваженні суду касаційної інстанції не передбачені діючим кримінально-процесуальним законом.

Тому колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню частково, постанова суду та ухвала апеляційного суду - скасуванню, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно дотримати вимоги ст. 2368 КПК України, перевірити належним чином наявність чи відсутність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, не вдаючись в оцінку доказів, і в залежності від встановленого прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України ( у редакції Законів України № 2533-ІІІ від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-1У від 12 січня 2006 року (3323-15) ), п. 2 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) №2453-У1 від 07 липня 2010 року, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2010 року, винесених щодо ОСОБА_6, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.