Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2011 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2010 року та на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 березня 2010 року,

постановою заступника начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області від 04 вересня 2009 року порушено кримінальну справу за фактом вимагання та одержання хабара в сумі 8000 доларів США службовою особою ДПА у Львівській області від директора ТзОВ "Ідеал-Д" ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

За змістом цієї постанови, приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_7 про вимагання у нього працівником ДПА у Львівській області і отримання хабара в сумі 8000 доларів США, а підставою – встановлення в ході дослідчої перевірки факту вимагання у ОСОБА_7 як директора ТзОВ "Ідеал-Д" одним із чотирьох працівників ДПА у Львівській області, які проводили планову документальну перевірку дотримання підприємством у період з 10.08.2009 року по 21.08.2009 року вимог податкового законодавства, хабара в сумі 8000 доларів США за складання акту перевірки без повного відображення виявлених порушень та зі зменшенням розміру фінансових санкцій за порушення бухгалтерського і податкового обліку підприємства та отримання від ОСОБА_7 27.08.2009 року в період між 16 год. 40 хв. і 17 год. 30 хв. в автомобілі "Мерседес-Бенц" біля бару "Корчма" по вул. Л.Українки, 17 в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області частини обумовленого хабара в сумі 2800 доларів США, а 28.08.2009 року біля 11 год. під контролем правоохоронних органів в приміщенні ДПА по вул. Стрийській, 35 в м. Львові – другої частини хабара в сумі 5200 доларів США, після чого особа була затримана.

Ця постанова була оскаржена до Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_5, який, вважаючи, що постанова про порушення кримінальної справи стосується його інтересів, оскільки саме його як працівника ДПА було затримано 28.08.2009 року та в нього провадився обшук, зазначав про відсутність підстав до порушення кримінальної справи й стверджував про порушення слідчим вимог ст.ст. 94, 98 КПК України.

Постановою від 16 лютого 2010 року Галицький районний суд м. Львова задовольнив скаргу ОСОБА_5 і скасував постанову від 04 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

Як указав суд, при винесенні постанови про порушення кримінальної справи були відсутні підстави до її порушення, оскільки в постанові не наведена інформація про перевірку причин та підстав діянь ОСОБА_5, у якого 28.08.2009 року було виявлено папку з поміченими грошовими коштами. Окрім того, як зазначив суд, слідчим при винесенні постанови про порушення кримінальної справи не було враховано те, що акт перевірки ДПА підлягав підписанню колегіально всіма чотирма членами групи, що проводила перевірку, а не одним з них, та порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 368 КК України було можливим лише щодо конкретної службової особи, яка одержала хабар, а не за фактом учинення злочину. З огляду на це, суд визнав, що при порушенні кримінальної справи не було дотримано вимог ст.ст. 94, 98 КПК України.

Постанова місцевого суду була оскаржена прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, до Апеляційного суду Львівської області, який ухвалою від 19 березня 2010 року відмовив у задоволенні апеляції прокурора, а постанову місцевого суду залишив без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить зазначені вище судові рішення скасувати, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що, скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суддя допустив істотні порушення кримінально-процесуального закону, не перевірив і не врахував матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав до її порушення. Також вказує на порушення судом першої інстанції вимог ст. 236-8 КПК України тим, що замість встановлення достатності приводів і підстав до порушення кримінальної справи, суддя вдався до оцінки обставин по справі і дійшов висновків, які виходять за межі його повноважень на цій стадії процесу, оскільки підлягають вирішенню при розгляді справи по суті.

На касаційне подання прокурора надійшло заперечення адвоката ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, пояснення скаржника ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 із запереченнями проти касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен дослідити матеріали, на підставі яких було порушено справу, та перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, а також законність джерел отримання даних, які стали підставою до порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність об`єктивних ознак, що характеризують подію злочину, й закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Як убачається з матеріалів розгляду судом скарги ОСОБА_5, зазначених вимог кримінально-процесуального закону дотримано не було.

Так, скасовуючи постанову заступника начальника СВ прокуратури Львівської області про порушення кримінальної справи за фактом вимагання та одержання хабара в сумі 8000 доларів США службовою особою ДПА у Львівській області від директора ТзОВ "Ідеал-Д" ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, суддя послався на відсутність достатніх підстав до порушення кримінальної справи. Своє рішення с уддя мотивував відсутністю в постанові інформації про перевірку причин та підстав діянь ОСОБА_5 чи інших службових осіб ДПА у Львівській області, відсутністю посилання на докази, здобуті при проведенні такої перевірки, і джерела їх отримання. Окрім того, як указав суд, у постанові замість зазначення приводів і підстав до порушення справи наведено опис неперевірених належним чином подій без зазначення конкретних даних про самі події, що, на думку суду, не свідчило про наявність складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

Однак із такими висновками не можна погодитись, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та зроблені без належної оцінки матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Як убачається з постанови про порушення кримінальної справи і матеріалів, на підставі яких вона була порушена, під час перевірки даних, зазначених у заяві ОСОБА_7, поданої ним до відділу по боротьбі з корупцією в органах податкової служби ДПА у Львівській області, про вимагання у нього працівниками ДПА у Львівській області хабара в сумі 8000 доларів США за складання акту документальної перевірки ТзОВ "Ідеал-Д", у якому будуть зменшені фінансові санкції за виявлені порушення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, встановлено факт отримання працівником ДПА у Львівській області 27.08.2009 року частини обумовленої з ОСОБА_7 суми хабара в розмірі 2800 доларів США та 28.08.2009 року іншої частини - в сумі 5200 доларів США. При цьому при затриманні 28.08.2009 року працівника ДПА працівниками відділу по боротьбі з корупцією в органах податкової служби у Львівській області в ході огляду місця події було виявлено й вилучено помічені спеціальною хімічною речовиною "Промінь-1" грошові кошти в сумі 5200 доларів США, сліди світіння якої в світлі лампи ультрафіолетового випромінювання було встановлено й на руках службової особи; також при огляді кабінету № НОМЕР_1 у Львівській області було виявлено й вилучено 2800 доларів США, номери яких збігалися з номерами світлокопій грошових коштів, наданих ОСОБА_7 до відділу по боротьбі з корупцією в органах податкової служби ДПА у Львівській області.

Встановлення саме цих обставин й було визнано достатніми даними, які давали підстави для порушення кримінальної справи за фактом вимагання та одержання хабара в сумі 8000 доларів США службовою особою ДПА у Львівській області від директора ТзОВ "Ідеал-Д" ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

Однак суд, у порушення вимог закону, замість перевірки підстав до порушення кримінальної справи, став перевіряти та давати оцінку наявності чи відсутності доказів на підтвердження вчинення затриманою службовою особою ДПА - ОСОБА_5 кримінально-караних дій та наявності в них складу злочину, хоча це могло здійснюватись лише при розгляді справи судом по суті.

Не можна погодитись і з висновком суду про порушення начальником слідчого відділу прокуратури Львівської області вимог кримінально-процесуального закону тим, що справа була порушена за фактом, а не щодо конкретної особи - ОСОБА_5, у якого відповідно до протоколу огляду місця події від 28.08.2009 року й було виявлено папку з поміченими грошима.

Так, згідно з матеріалами справи, планову перевірку господарської діяльності очолюваного ОСОБА_7 товариства "Ідеал-Д" проводили чотири працівника ДПА, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а тому на момент порушення кримінальної справи у начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області існували підстави вважати можливою причетність не лише ОСОБА_5 до вимагання та одержання хабара за складання акту перевірки ДПА з меншим обсягом порушень, ніж встановлено перевіркою, та з меншим розміром фінансових санкцій за ці порушення.

Окрім того, прийняття рішення про порушення кримінальної справи за фактом учинення дій, які містять ознаки злочину, а не щодо конкретної особи, не тягне скасування цього рішення в разі наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

Таким чином, місцевий суд прийняв по скарзі ОСОБА_5 рішення, яке не відповідає вимогам закону, на що не звернув уваги й апеляційний суд при перевірці справи в апеляційному порядку.

За таких обставин судові рішення у зв`язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст. 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги ОСОБА_5 й надані матеріали та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (у редакції Законів України №2533-III від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-1У від 12 січня 2006 року (3323-15) ), п. 2 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 березня 2010 року, постановлені за скаргою ОСОБА_5 на постанову від 04 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.