Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 22 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2010 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця м. Харкова, раніше неодноразово судимого, в тому числі:

- 29.09.1994 року за ч.2 ст. 142, ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 141 КК України 1960 року на 9 років позбавлення волі,

- 20.05.2002 року за ч.2 ст. 153, ч.2 ст. 186 КК України на 8 років позбавлення волі, звільненого 02.07.2008 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці і 24 дні;

- 22.06.2009 року за ч.1 ст. 122 КК України на 1 рік і 4 місяці позбавлення волі,

- засуджено за ч.3 ст. 15 і ч.2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.06.2009 року та за сукупністю вироків ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років і 4 місяці.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 06 липня 2009 року приблизно об 11 год. 20 хв., будучи в стані алкогольного сп’яніння, в під'їзді будинку АДРЕСА_1 з метою заволодіння чужим майном зірвав з шиї ОСОБА_6 золоті вироби вартістю 3535 грн., проте не довів свій умисел на відкрите заволодіння майном до кінця з незалежних від його волі причин, оскільки, будучи переслідуваним потерпілою, був вимушений викинути викрадене й з місця злочину втік.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 зазначає про порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального закону судом першої інстанції. Вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу внаслідок суворості. Стверджує, що суд при призначенні покарання не врахував як пом’якшуючі покарання обставини те, що вину у вчиненому злочині він визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, мав на утриманні дружину та малолітню дитину, вчинив замах на злочин, що відповідно до ст. 68 КК України впливало на розмір його покарання. Посилається й на те, що потерпіла цивільний позов не заявляла та претензій як матеріального, так і морального характеру до нього не мала. Просить судові рішення щодо нього змінити та призначити йому покарання в мінімальній межі санкції ч.2 ст. 186 КК України або судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність часткового задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скарзі засудженого, колегія суддів вважає, що його скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_5, по справі не встановлено.

Разом із тим, судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягають зміні у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, внаслідок чого засудженому призначено надмірно суворе покарання.

Так, відповідно до положень, викладених у ч.3 ст. 68 КК України в редакції Закону України від 15 квітня 2008 р. № 270-VI (270-17) , за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу (2341-14) .

Санкцією ч.2 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

З урахуванням вимог, передбачених ч.3 ст. 68 КК України, покарання у виді позбавлення волі, призначене ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України, не повинно перевищувати строк 4 роки.

Ураховуючи наведене та приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_5, наявність обтяжуючих його покарання обставин – рецидиву злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та пом’якшуючої обставини – щире каяття, колегія суддів вважає необхідним, частково задовольнивши касаційну скаргу засудженого, внести у судові рішення щодо нього відповідні зміни у частині призначеного засудженому покарання й визначити його за ч.3 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що за сукупністю вироків суд першої інстанції правильно призначив засудженому покарання, повністю приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.06.2009 року.

При цьому, як видно із змісту мотивувальної частини вироку, суд належним чином врахував усі як пом’якшуючі, так і обтяжуючі покарання обставини, дані про особу засудженого, в тому числі й ті, на які у своїй касаційній скарзі посилається засуджений.

Однак твердження ОСОБА_5 про те, що на його утриманні перебували дружина та малолітня дитина, безпідставні, оскільки в матеріалах справи ці дані відсутні.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (у редакції Законів України №2533-III від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-1У від 12 січня 2006 року (3323-15) ), п. 2 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2010 року щодо ОСОБА_5 змінити: знизити призначене йому за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України покарання до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22.06.2009 року та визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 4 місяці.