Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2009 року, якою кримінальну справу щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,

за ч. 1 ст. 366 КК України закрито на підставі ст. 45 КК України внаслідок дійового каяття.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Як установив суд, ОСОБА_5, обіймаючи посаду начальника управління ветеринарної медицини в Бериславському районі Херсонської області та будучи службовою особою, здійснюючи функції представника влади, умисно в особистих немайнових інтересах, для створення додаткових позитивних показників своєї службової діяльності, у співучасті з провідним спеціалістом управління ветеринарної медицини інспектором ветеринарної медицини в Бериславському районі Херсонської області ОСОБА_6 у порушення вимог ч. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з метою приховання факту незаконного проведення перевірки дотримання здійснення державно – ветеринарного контролю та нагляду за тваринами, товарами тваринного походження, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками та преміксами у ветеринарній аптеці ПП ОСОБА_7 за відсутності суб’єкта господарювання 10 березня 2009 року вчинили службове підроблення офіційних документів. Зокрема, ОСОБА_6 з відома ОСОБА_5 вніс неправдиву інформацію: в акт № 32 від 10 березня 2009 року про проведення вказаної перевірки у присутності власника аптеки ОСОБА_7, ознайомлення останнього з даним актом та вручення йому копії цього документу; в припис № 22 від 10 березня 2009 року про отримання одного екземпляру цього припису ОСОБА_7 та в протокол № 6 від того ж числа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7, про складання цього документу, роз’яснення йому вимог ст. 268 КУпАП та повідомлення про місце розгляду справи за цим протоколом. Перелічені документи з неправдивими відомостями було надано присутнім при проведенні перевірки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в яких вони за створених ОСОБА_5 умов власноручно зробили напис про зобов’язання ОСОБА_7 усунути виявлені порушення. При цьому ОСОБА_5 посвідчив власним підписом акт № 32 та припис № 22, а потім їх та протокол про адміністративне правопорушення № 6 завірив гербовою печаткою управління ветеринарної медицини в Бериславському районі Херсонської області.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6 посвідчив власним підписом та відтиском гербової печатки управління ветеринарної медицини в Бериславському районі Херсонської області складену ОСОБА_6 із завідомо неправдивими відомостями постанову № 4 від 16 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_7, згідно з якою ОСОБА_5 розглянуто вказану справу й прийнято рішення про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення у сумі 51 грн. Зазначену постанову ОСОБА_6 з відома ОСОБА_5 передав ОСОБА_8, яку змусив поставити в даному документі підпис замість ОСОБА_7 про ознайомлення, після чого вона сплатила за ОСОБА_7 штраф у сумі 51 грн.

В результаті службового підроблення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 постанови № 4 порушено передбачені ст. ст. 55, 59 Конституції України права ОСОБА_7, а також спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_8 на суму 51 грн.

Постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 27 липня 2009 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України закрита на підставі ст. 47 КК України.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправомірність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України з огляду на відсутність даних про щире каяття підсудного, а також істотні порушення вимог кримінально – процесуального закону судом, який у резолютивній частині постанови про закриття справи не зазначив про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки та усунула заподіяну шкоду.

Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.

Звільняючи ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, суд зазначив, що підсудний уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдані збитки.

Проте, суд належним чином не перевірив підстави для застосування до ОСОБА_5 ст. 45 КК України й з достатньою повнотою не мотивував своє рішення.

Так, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь – якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи. Разом із тим, в матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували щире каяття ОСОБА_5 та активне сприяння розкриттю злочину.

Зокрема, показання ОСОБА_5 на досудовому слідстві щодо обставин вчинення злочину вкрай поверхові, з яких не можна зробити висновок щодо оцінки ним своєї поведінки, наявності розкаяння та сприяння органам слідства у наданні інформації по справі, яка їм не відома.

Не вжив заходів для з'ясування цього питання і суд, який, як убачається з протоколу судового засідання, обмежився у судовому засіданні лише поясненнями ОСОБА_5 про те, що він згоден з усім, що викладено в обвинуваченні.

Суперечить матеріалам справи і висновок про повне відшкодування ОСОБА_5 шкоди потерпілому з посиланням на розписку про повернення 51 грн. ОСОБА_8, оскільки за змістом цієї розписки дана сума відшкодована ОСОБА_6

У зв’язку з викладеним постанову суду не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, при якому суду необхідно врахувати вищевказане та у разі доведеності винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину й наявності підстав для звільнення його від кримінальної відповідальності, належним чином умотивувати своє рішення та сформулювати його у точній відповідності до вимог закону.

Керуючись статтями 395 і 396 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.