826/22285/15 Про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - 21.07.2016 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адель Групп" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адель Груп" звернулось з позовом до Київської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 20 серпня 2015 року № 100270003/2015/400007/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним (першим) методом. Вважає, що прийняте відповідачем рішення про визначення митної вартості є протиправним та необґрунтованим.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 20 серпня 2015 року № 100270003/2015/400007/2.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх необхідних документів для підтвердження визначеної ним митної вартості ввезеного товару, відсутності підстав коригування митної вартості.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність та законність дій митниці щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адель Групп" у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17 серпня 2015 року позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Адель Групп" з метою митного оформлення товару (№ 1 - засоби косметичні для догляду за шкірою; № 2 - засоби для догляду за волоссям, шампуні; № 3 - засоби для догляду за волоссям, кондиціонери; № 4 - засоби для догляду за волоссям, шампуні, розфасовані не для роздрібної торгівлі; № 5 - засоби для догляду за волоссям, кондиціонери, розфасовані не для роздрібної торгівлі), ввезеного на підставі укладеного з компанією Kosem Investing Development Ltd (Ізраїль) контрактом від 01 серпня 2012 року № 010812, надано митниці митну декларацію № 100270003/2015/281321, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: міжнародну автомобільну накладну від 14 серпня 2015 року №101-15; коносамент від 09 серпня 2015 року № 70229; інвойси від 05 серпня 2015 року № 07/2015-1 та від 05 серпня 2015 року № 07/2015-2; контракт від 01 серпня 2012 року № 010812; додаткову угоду від 30 грудня 2014 року, специфікацію б/н від 01 серпня 2015 року; договір про надання послуг митного брокера від 01 липня 2015 року № 143; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю від 09 серпня 2015 року № 2761; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю від 09 серпня 2015 року № 2761; декларацію про походження товару від 05 серпня 2015 року № 07/2015-1, № 07/2015-2; копію митної декларації відправника від 13 серпня 2015 року № 0510872930.

З посиланням на виявлення під час здійснення митного контролю у наданих декларантом на підтвердження числових значень складових митної вартості документах невідповідностей та розбіжностей, а саме: порушення вимог контракту п.4 та невідповідність рівня цін специфікації № 1, що зазначені в інвойсі № 07/2015-2, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

На вимогу митниці щодо надання додаткових документів ТОВ "Адель Групп" надіслано: експертний висновок від 19 серпня 2015 року № Ц-781; прайс-лист; експортну декларацію від 13 серпня 2015 року; договір про співпрацю від 11 травня 2012 року. Додатково позивачем надано митному органу рахунок на оплату від 28 липня 2015 року № 177 поставки флаконів; платіжні доручення від 17 серпня 2015 року № 4, від 03 серпня 2015 року № 3, від 29 липня 2015 року № 2; комерційну пропозицію для ТОВ "Адель Груп" з розливу косметичної продукції.

20 серпня 2015 року, в зв’язку із ненаданням декларантом всіх додатково витребуваних документів, наявності сумнівів щодо достовірності поданих документів, митним органом після проведених консультацій з декларантом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару за № 100270003/2015/400007/2 із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

У рішеннях зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно ч.ч.2, 3 ст. 53 МКУ. У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Метод 1 не застосований – відповідно до вимог ст. 58 Митного кодексу України; метод 2 не був використаний у зв’язку з відсутністю у митного органу цінової інформації на ідентичні товари. Метод 3 не використаний у зв’язку з відсутністю у митного органу та декларанта цінової інформації на подібні (аналогічні) товари. Метод 4 та 5 не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, з урахуванням вимог ст. 64 МКУ та ґрунтуються на раніше визнаних митними органами митних вартостях. Факти, які вплинули на коригування: відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (п.2 ст.53); використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально (п.2 ст.58). Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснено за митною декларацією від 23 жовтня 2014 року № 100270002/2014/307287.

20 серпня 2015 року м/п "Столичний" видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270003/2015/00049, в якій повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації на підставі ст. 54 МКУ, ПКМУ від 21 травня 2012 року № 450 (450-2012-п) , рішення про коригування митної вартості товарів від 20 серпня 2015 року № 100270003/2015/400007/2, коригування митної вартості товарів №№ 4, 5.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання позивач сплатив обов’язкові платежі у сумі 79000 грн., що підтверджується митною декларацією від 20 серпня 2015 року № 100270003/2015/281498 та платіжним дорученням від 20 серпня 2015 року № 300.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст. 51, ч.1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов’язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч. ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті – це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Доводи митниці про порушення положень п.4 контракту, яким встановлено, що розрахунок за кожну партію товару здійснюється по мірі реалізації такого товару з моменту поставки та кожен інвойс має бути оплачений протягом 3 років з дати інвойса банківським переводом, слід зазначити, що час оплати на момент митного оформлення по інвойсам від 05 серпня 2015 року не настав, а тому висновок митного органу про порушення п.4 контракту є безпідставним. Щодо невідповідності рівня цін специфікації № 1, зазначеним в інвойсі № 07/2015-2, то ціни та асортимент товарів, які поставлялись згідно даного інвойсу зазначені не у специфікації № 1, а в специфікації № 7 (товари розфасовані не для роздрібної торгівлі); рівень цін в специфікації № 7 повністю відповідає інвойсу № 07/2015-2, розбіжності в документах відсутні.

Судами обґрунтовано відзначено про надання позивачем митниці всіх необхідних документів на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, визначення позивачем митної вартості товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.