Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 21 січня 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

за ч. 1 ст. 121 на п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки й згідно зі ст. 76 КК України зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 24 вересня 2009 року приблизно о 23 год. у стані алкогольного сп’яніння у власному житловому будинку за місцем проживання під час суперечки з братом ОСОБА_5 на ґрунті неприязних стосунків умисно завдав йому удар кухонним ножем в область живота, спричинивши тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення передньої стінки живота з пошкодженням передньої стінки шлунку.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого діяння за обставин, викладених у вироку, є законними і обґрунтованими та у касаційному поданні не заперечуються.

Твердження прокурора про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням є непереконливими.

Як убачається з вироку, застосовуючи до засудженого ст. 75 КК України, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та інші обставини.

Зокрема, суд щире каяття, сприяння у розкритті злочину, відшкодування витрат на лікування потерпілому та примирення з ним визнав пом'якшуючими покарання обставинами, наявність яких прокурором у касаційному поданні не спростовується. Узяв до уваги суд й обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням суд належним чином мотивував.

Окрім того, згідно з матеріалами справи, дії ОСОБА_4 щодо свого брата були викликані поведінкою останнього, який у стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку із хворою матір'ю, ображав її.

З урахуванням викладеного наведені у касаційному поданні доводи щодо неможливості виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, не є достатніми для визнання неправомірним застосування ст. 75 КК України.

Окрім того, саме про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням просив прокурор у судових дебатах.

Таким чином, передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів,-

відмовити в задоволенні касаційного подання заступника прокурора Чернівецької області.