Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1 лютого 2011 року матеріали справи за касаційним поданням заступника прокурора Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 5 травня 2010 року,

слідчим у особливо важливих справах слідчого відділу податкової міліції ДПА у Закарпатській області 22 січня 2010 року порушено кримінальну справу щодо колишнього директора ТОВ "Б.К. Верховина" ОСОБА_2 за ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах та розтрату чужого майна, яке було йому ввірено, вчиненого у великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до постанови слідчого ОСОБА_2, у період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року, працюючи на посаді директора ТОВ "Б.К. Верховина" в порушення вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) шляхом незаконного формування валових витрат та формування податкового кредиту умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 2 562 048 грн та податку на додану вартість у сумі 1 323 766 грн. Крім того, 22 грудня 2008 року ОСОБА_2, будучи звільненим з посади директора ТОВ "Б.К. Верховина" відповідно до рішення зборів засновників від 4 липня 2008 року, діючи в інтересах третіх осіб, уклав договір купівлі-продажу №1/2008 від 22 грудня 2008 року від імені ТОВ "Б.К. Верховина" з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 та підписав акт прийому-передачі крана, балансовою вартістю 90 000 гривень. Зазначена сума на рахунки підприємства не надійшла.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 квітня 2010 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу податкової міліції ДПА у Закарпатські області від 22 січня 2010 року, якою порушено кримінальну справу щодо колишнього директора ТОВ "Б.К. Верховина" ОСОБА_2 за ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах та розтрату чужого майна, яке було йому ввірено, вчиненого у великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України, скасовано.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 5 травня 2010 року постановлено виключити в порядку ст. 365 КПК України з постанови судді зазначені в мотивувальній частині даної ухвали судження, які виходять за межі вимог ч. 2 ст. 94 КПК України.

У касаційному поданні заступник прокурора Закарпатської області просить судові рішення, постановлені за скаргою ОСОБА_2, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що були законні приводи та підстави до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України. Зазначає, що апеляційний суд у порушення вимог кримінально-процесуального закону вдався до оцінки наявних у кримінальній справі доказів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Пересунька С.В., який підтримав касаційне подання, пояснення захисника ОСОБА_1 щодо законності та обґрунтованості судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи, суд послався на те, що матеріали справи не містили достатніх доказів того, що ОСОБА_2 незаконно формував валові витрати та податковий кредит і умисно ухилявся від сплати податку на прибуток підприємства шляхом укладання мнимих угод фінансово-господарського характеру. Суд зазначив, що в матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, відсутні відомості щодо проведення податковою інспекцією перевірки дотримання податкового законодавства стосовно обставин укладення ОСОБА_2 договору купівлі-продажу та відповідних розрахунків, що в даному випадку має бути обов`язковою ознакою злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 4 ст. 191 КК України. З постанови суду вбачається, що службова записка, матеріали МВПМ ДПІ у м. Ужгороді, які зазначені як приводи до порушення кримінальної справи, не наведені у приписах ч. 1 ст. 94 КПК України. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на момент порушення кримінальної справи, у слідчого не було достатніх приводів і підстав для її порушення.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до вимог ст. 2368 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами – достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Як видно з постанови слідчого, дану кримінальну справу було порушено за результатами перевірки, проведеної МВПМ ДПІ у м. Ужгороді, на підставі заяви засновника "Б.К. Верховина" ОСОБА_5

У матеріалах справи наявна службова записка в.о. начальника УПК ЮО ДПА у Закарпатській області ОСОБА_4, відповідно до якої ОСОБА_2 з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року шляхом незаконного формування валових витрат та формування валого кредиту умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 2 562 048 грн та податку на додану вартість у сумі 1 323 766 грн (а.с. 1-8); акти про відсутність по юридичній адресі ПП "Картельбудпостач", "Будінвесткомфорт", "Будмасервіс", "Універсалбуд" (а.с. 78, 79, 80); договір купівлі-продажу № 1/2008, відповідно до якого ТОВ "Б.К. Верховина" в особі директора ОСОБА_2 продало ОСОБА_3 будівельний кран за 90000 грн (а.с. 125-126); акт прийому-передачі крану (а.с. 127); заява ОСОБА_5 (а.с. 124).

Таким чином, висновок суду про відсутність у органу досудового слідства даних до порушення кримінальної справи, спростовуються матеріалами, наявними у справі.

Скасовуючи постанову слідчого, суд не взяв до уваги, що з`ясувати, чи є в діях директора ТОВ "Б.К. Верховина" ОСОБА_2 порушення вимог податкового законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність, та розтрата чужого майна, яке йому було ввірено, вчинена у великих розмірах, а також наявність умислу на це, можливо лише шляхом проведення слідчих дій після порушення кримінальної справи.

Отже, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 суд не надав об`єктивної оцінки всім матеріалам, дійшов передчасного висновку про необхідність скасування постанови про порушення кримінальної справи і постановив необгрунтоване рішення. Апеляційний суд не виправив цієї помилки.

Наведені обставини, згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України, тягнуть скасування судових рішень, постановлених у даній справі, у зв`язку з порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути скаргу на постанову слідчого відповідно до вимог ст. 2368 КПК України, в залежності від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, постановити законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, п. 2 розділу XIII Перехідних Положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від

5 травня 2010 року, постановлені у справі за скаргою ОСОБА_2, на постанову про порушення кримінальної справи, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.