Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки обмеження волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 20 гривень 30 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 квітня 2010 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він, 30 червня 2008 року, о 21 год., знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_5 удар кулаком правої руки в обличчя, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд судових рішень щодо нього у зв’язку з однобічністю та неповнотою досудового і судового слідства, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення необґрунтованого, незаконного і суворого вироку. Зазначає, що на досудовому слідстві і у судовому засіданні вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України не визнавав. Вказує, що на досудовому слідстві і в суді першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки не було надано захисника, не проведені очні ставки із свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не було розглянуто клопотання про допит свідка ОСОБА_8, не проведено повторної судово-медичної експертизи, та не роз’яснено йому право на ознайомлення із протоколом судового засідання, для подачі зауважень. Також судом не наведено відповідних мотивів щодо задоволення цивільного позову про стягнення моральної шкоди. Просить вирок і ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України ґрунтуються на доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.

Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим судом обставинам.

Посилання у скарзі засудженого на те, що на досудовому слідстві і в судовому засіданні було порушено його право на захист, не роз’яснено йому право на ознайомлення із протоколом судового засідання, для подачі зауважень, не наведено відповідних мотивів щодо задоволення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, є непереконливими.

Як видно із матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_4 належним чином було роз’яснено його право на захист (а.с. 28,50), але він неодноразово відмовлявся від надання послуг захисника ( а.с. 51-52, 53, 71-72, 76).

Під час судового розгляду справи, за клопотанням ОСОБА_4 в порядку вимог ст. 47 КПК України йому було призначено адвоката – ОСОБА_9 (а.с. 88, 126).

В ході судового розгляду справи, в порядку ст. 47 КПК України, адвоката – ОСОБА_9 було тимчасово замінено на адвоката – ОСОБА_10, про що ОСОБА_4 не заперечував (а.с.129).

Як видно із протоколу судового засідання від 21 вересня 2009 року, суд роз’яснив учасникам процесу строк і порядок оскарження вироку, право ознайомлення з протоколом судового засідання і порядок подання зауважень на протокол судового засідання (а.с. 132).

Крім того, ОСОБА_4 були подані зауваження на протокол судового засідання, які розглянуті і постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2010 року відхилені (а.с. 165).

Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди судом вирішено відповідно до вимог закону з наведенням у вироку відповідних мотивів, на підставі доказів, які є у справі.

Доводи у скарзі засудженого щодо однобічності і неповноти досудового і судового слідства, перевірялися судом апеляційної інстанції, і визнані такими, що не підтверджуються матеріалами справи, про що в ухвалі апеляційного суду наведені відповідні мотиви прийняття такого рішення.

Процесуальних порушень, які могли б вплинути на правильність постановлених судових рішень, в матеріалах справи не виявлено.

Підстав до перегляду судових рішень, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 про перегляд вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 29 квітня 2010 року щодо нього – відмовити.