Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Тилика Т.М.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 25 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не мав судимості,

засуджено за ст. 128 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 5114 грн. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 4000 грн. на відшкодування витрат за надану правову допомогу, 5000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 28 червня 2009 року, приблизно о 16 год., керував мопедом Хонда Дио-34 і рухався по алеї Місхорського парку смт.Кореїза м.Ялти, порушив вимоги п.п.1.5, 10.1, 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) і дорожнього знаку 3.1 "Рух заборонено", вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 та заподіяв їй тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на невідповідність призначеного покарання його особі і тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок суворості. З цих підстав просить судові рішення щодо нього змінити, призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити від його відбування з випробуванням.

У клопотанні, яке засуджений ОСОБА_4 надіслав до початку слухання справи у касаційному суді, він просить кримінальну справу щодо нього закрити у зв’язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_5. та повним відшкодуванням заподіяної їй шкоди.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Тилика Т.М., який вважав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, і правильність кваліфікації його дій суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні і детально наведених у вироку доказів.

Порушень кримінально-процесуального закону під час досудового слідства та судового розгляду справи, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності та кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 органами досудового слідства та судом, не допущено. Висновки суду ґрунтуються на допустимих та достатніх доказах.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 про суворість призначеного покарання визнані необґрунтованими, оскільки воно призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України. Суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу, зокрема його позитивні характеристики за місцем проживання, те, що він раніше не судимий, суспільно-корисною працею не займався, перебував на обліку в психоневрологічному відділенні міської лікарні №1 м.Ялти з 7 липня 2001 року з діагнозом "психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю", не відшкодував заподіяну злочином шкоду. Суд призначив ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 128 КК України, воно є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Не підлягає також до задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 про закриття справи щодо нього у зв’язку з примиренням з потерпілою. Касаційний суд може скасувати вирок суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв’язку з примиренням з потерпілим у разі встановлення підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, які не взяв до уваги суд першої інстанції.

Обставини, на які посилається ОСОБА_4 у касаційній скарзі, - примирення з потерпілою, на момент постановлення вироку не існували, примирення відбулось після набрання вироком законної сили, що не дає підстав для його скасування як незаконного.

Керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України і ч.1 п.2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.