Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 25 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою та доповненнями до неї засудженого ОСОБА_5 на вирок Макарівського районного суду Київської області від 07 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 червня 2009 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, уродженця та мешканця смт Макарів Макарівського району Київської області, раніше не судимого,

- засуджено за ч.2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки з конфіскацією ? частини належного йому майна.

За вироком суду ОСОБА_5 засуджено за те, що він, будучи службовою особою, що займала відповідальне становище, - слідчим слідчого відділення Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області, 22 жовтня 2008 року близько 10 год. 30 хв. шляхом вимагання одержав поблизу райвідділу міліції по вул. Пушкіна, 4 в м. Макарів від ОСОБА_6 хабара в сумі 1500 доларів США, що становило за курсом НБУ 7515 грн., за прийняття рішення про відмову в порушенні щодо ОСОБА_6 кримінальної справи за фактом учинення останнім 15.10.2008 року ДТП, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 червня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5, не оскаржуючи доведеність винуватості у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 368 КК України, вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості. Стверджує, що суд при призначенні покарання не врахував як пом’якшуючі обставини те, що він раніше не судимий, надав явку з повинною, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, який учинив внаслідок збігу тяжких особистих і сімейних обставин (наявності на утриманні матері – інваліда 2-ї групи, сестри, що перебувала у декретній відпустці, її малолітнього сина та своєї непрацюючої дружини), позитивно характеризувався як за місцем проживання, так і за місцем роботи. Додатково надав суду касаційної інстанції позитивну характеристику з місця відбування покарання. Просить судові рішення щодо нього змінити в частині призначеного покарання, обравши його із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив судові рішення щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 368 КК України у касаційній скарзі не заперечуються.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі санкції закону за цей злочин.

Зазначених вимог закону суд у повному обсязі не дотримав.

Так, призначаючи ОСОБА_5 покарання, місцевий суд урахував тяжкість вчиненого ним злочину, а також те, що засуджений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризувався позитивно.

Також суд визнав пом’якшуючими його покарання обставинами щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_5, судом встановлено не було.

Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_5, суд не звернув увагу на те, що він свою вину у вчиненому визнав повністю, надав явку з повинною, є особою молодого віку, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебував, за місцем проживання характеризувався виключно позитивно (а.с. 64, 223, 227, 229, 252).

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 разом із родиною - матір'ю інвалідом 2-ї групи, яка страждала психічними захворюваннями, сестрою, яка знаходилась у відпустці по догляду на дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючою дружиною, які перебували на його утриманні, проживали в тяжких умовах. Зазначаючи про це в своєму клопотанні до суду, громада мешканців смт Макарів просила не призначати ОСОБА_5 суворого покарання (а.с.274-278, 312-313).

Зазначені дані давали підстави для визнання пом’якшуючою покарання ОСОБА_5 обставиною також вчинення ним злочину внаслідок збігу тяжких особистих і сімейних обставин, пов’язаних із складним матеріальним становищем сім’ї.

Також з матеріалів справи видно, що ОСОБА_5, закінчивши з відзнакою вищий учбовий заклад, працював, за місцем роботи характеризувався позитивно, після вчинення злочину і звільнення зі служби в міліції влаштувався на роботу юристом в ЗАТ "Промінвестбуд", де працював до взяття під варту судом 07.05.2009 року; під час перебування на підписці про невиїзд ніяких протиправних дій не вчиняв.

З доданої до касаційної скарги характеристики убачається, що за місцем відбування покарання ОСОБА_5 характеризується позитивно, як спокійна, врівноважена людина, що не допускає порушень трудової дисципліни та техніки безпеки, працевлаштований, має заохочення.

Зазначені обставини та дані про особу засудженого істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ним злочину й давали підстави для застосування ст. 69 КК України і призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі за розміром нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 368 КК України, що не було зроблено як судом першої, так і апеляційної інстанцій.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене, касаційна скарга засудженого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) (в редакції Законів України № 2533-Ш від 21 червня 2001 року (2533-14) і № 3323-1У від 12 січня 2006 року (3323-15) ), п. 2 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453-У1 від 07 липня 2010 року, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Макарівського районного суду Київської області від 0 7 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити : із застосуванням ст. 69 КК України пом’якшити призначене йому за ч.2 ст. 368 КК України покарання до 2 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки з конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна.