813/4302/15 Про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - 09.11.2016 Прийняття

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного підприємства "Гарантекспо", про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства "Гарантекспо" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року,

У серпня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з адміністративним позовом до Департаменту містобудування Львівської міської ради (далі - Департамент містобудування ЛМР), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Держархбудінспекція), за участю третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного підприємства "Гарантекспо" (далі - ПП "Гарантекспо"), в якому просять:

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21 жовтня 2013 року № 372 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Гарантекспо" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд";

визнати недійсними містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Гарантекспо" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд";

скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт на "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими підземними автостоянками на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд" за № ЛВ083141910404 від 08 липня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21 жовтня 2013 року № 372 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Гарантекспо" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд" був прийнятий за відсутності у забудовника обов'язкового дослідження технічного стану та протипожежних норм навколишніх будинків, а саме: по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, внаслідок чого порушено право позивачів на безпечні умови проживання, гарантовані частиною четвертою статті 293 Цивільного кодексу України як мешканців будинків по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, а також створює велику пожежну небезпеку.

Вважаючи наказ Департаменту містобудування ЛМР № 372 від 21 жовтня 2013 року протиправним та таким, що не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття, позивачі вказують на незаконну реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт на "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими підземними автостоянками на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд" за № ЛВ08.3141910404 від 08 липня 2014 року, оскільки така реєстрація здійснена на підставі отриманої документації, що виготовлена без дотриманням вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки" та вимоги до забудови ділянки.

З метою захисту своїх прав як мешканців будинків, що межують з об'єктом будівництва, позивачі звернулись до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ, а також скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21 жовтня 2013 року № 372 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Гарантекспо" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд".

Скасовано реєстрацію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області декларації про початок виконання будівельних робіт на "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими підземними автостоянками по АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд" за № ЛВ083141910404 від 08 липня 2014 року.

В решті позовних вимог - відмовлено.

У своїй касаційній скарзі ПП "Гарантекспо", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В свою чергу, позивачі у своїх запереченнях зазначають на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 липня 2013 року ПП "Гарантекспо" звернулось до Департаменту містобудування ЛМР із заявою про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за результатами розгляду якої 21 жовтня 2013 року Департаментом містобудування ЛМР видано наказ № 372 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Гарантекспо" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд", яким затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Гарантекспо" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими підземними автостоянками по АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд.

На виконання вимог пункту 1 частини першої ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ПП "Гарантекспо" подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 08 липня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області за № ЛВ083141910404.

На підставі постанови старшого прокурора прокуратури Франківського району міста Львова від 26 лютого 2015 року та постанови старшого прокурора прокуратури міста Львова від 13 березня 2015 року посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову перевірку з питань дотримання ПП "Гарантекспо", ТОВ "ЮДК ПРОЕКТ", ФО-П ОСОБА_6 та ТОВ "АВР-БУД" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими підземними автостоянками на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд.

В ході проведення вказаної перевірки встановлено, що проектною організацією ТОВ "ЮДК ПРОЕКТ" передано замовнику будівництва ПП "Гарантекспо" проектну документацію, розроблену з порушенням вимог ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" та ДБН В1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки", чим порушено вимоги частини другої статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

13 липня 2015 року позивачі звернулись до Департаменту містобудування ЛМР із заявою про внесення змін у містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Однак, відповідачем направлено лист № 2401-3вих.-1371 від 29 липня 2015 року, яким повідомлено про відсутність правових підстав для внесення змін у надані містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а тому під час прийняття оскаржуваного наказу відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з використанням наданих повноважень. Разом з цим, судом першої інстанції вказано, що у разі належного заповнення замовником декларації, територіальний орган Держархбудінспекції зобов'язаний зареєструвати декларацію, яка до нього надійшла, не маючи при цьому повноважень щодо перевірки достовірності вказаних замовником у декларації даних.

Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, прийшов до висновку про протиправність оскаржуваного наказу у зв'язку з тим, що на момент його прийняття наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а тому недостовірні відомості, наведені у декларації є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, внаслідок чого реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Держархбудінспекцією.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме:

- здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;

- внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Поняття державного архітектурно-будівельного контролю міститься у частині першій статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та означає сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Частиною другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Статтею 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.

Поняття містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки міститься у Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (z0912-11) (далі - Порядок), та означає документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

У пункті 2.4 Порядку вказано, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

З матеріалів справи вбачається, що проектну документацію на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими підземними автостоянками АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд розроблено ТОВ "ЮДК ПРОЕКТ".

Так, на підставі постанови старшого прокурора прокуратури Франківського району міста Львова від 26 лютого 2015 року та постанови старшого прокурора прокуратури міста Львова від 13 березня 2015 року посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову перевірку з питань дотримання ПП "Гарантекспо", ТОВ "ЮДК ПРОЕКТ", ФО-П ОСОБА_6 та ТОВ "АВР-БУД" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими підземними автостоянками на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд, за результатами якої складено акт № 3ф від 08 квітня 2015 року.

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено недотримання протипожежної відстані до існуючих гаражів, що примикають до будинку АДРЕСА_4, що не відповідає вимогам пункту 1 Додатку 3.1 (обов'язковий) ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень". Мінімальна відстань згідно з протипожежними вимогами повинна становити 6 м, а фактична відстань від проектованого будинку до гаражів становить 1 м.

Разом з цим, відстань від проектованого будинку до будинку АДРЕСА_3 становить 4,85-5,3 м, проте згідно з проектом, передбачена протипожежна мінімальна відстань 4,8-5,0 м, що допустимо відповідно до примітки 3 Додатку 3.1. (обов'язковий) ДБН 360-92**, при ступені вогнестійкості будинку АДРЕСА_3.

Однак, на момент проведення перевірки інформації, а саме документального підтвердження щодо ступеня вогнестійкості житлових будинків, розташованих на земельних ділянках, що межують з територією забудови по АДРЕСА_1, позивачем не надавались.

Згідно з містобудівними розрахунками техніко-економічних показників, розрахункові розміри майданчиків складають: 1) ігровий майданчик для дітей - 25,9 м. кв.; 2) майданчик для відпочинку дорослих - 3,7 м. кв.; - господарський майданчик - 11,1 м. кв.

Проте, на момент перевірки проектною документацією, розробленою ТОВ "ЮДК ПРОЕКТ" не передбачено влаштування дитячого майданчика, майданчика для відпочинку дорослих, майданчика для занять фізкультурою та відсутні розрахунки щодо господарського майданчика для проектованого будинку, що не відповідає вимогам пункту 3.16 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень".

В розділі Архітектурні рішення (1.3) не обумовлено 100 % забезпечення постійними парко-місцями мешканців проектованого будинку. Розрахункова потреба для проектованого будинку складає 14 постійних машино-місць та 2 машино-місця для тимчасового зберігання. Згідно ж з проектом передбачено 7 машино-місць, з них - 5 машино-місць для постійного зберігання автомобілів та 2 машино-місця для тимчасового зберігання автомобілів, що не відповідає вимогам пункту 7.43 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень".

Крім цього, проектною організацією не надано розрахункове обґрунтування впливу нового будівництва на навколишню забудову і територію та розроблених заходів із збереження експлуатаційних якостей існуючих будівель і споруд, чим порушено вимоги пунктів 3.5 та 3.6. ДБН В1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки".

Обов'язки архітектора та інших проектувальників передбачені у статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", в якій вказано, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що проектною організацією ТОВ "ЮДК ПРОЕКТ" замовнику будівництва ПП "Гарантекспо" передано проектну документацію, розроблену з порушенням вимог ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" та ДБН В1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки", чим порушено вимоги частини другої статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Слід зауважити, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами Держархбудінспекції складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 4ф від 08 квітня 2015 року та протокол про адміністративне правопорушення № 4ф/1 від 08 квітня 2015року.

В силу частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Пунктом 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року (461-2011-п) передбачено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатками 2, 3, 4, 5 до цього Порядку.

З вищенаведеного вбачається, що недостовірними відомостями згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів є встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

За такого правового врегулювання колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що правові позиції апеляційного суду є обґрунтованими та законними.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.