Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 20 січня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 29 грудня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 1 ст. 364 КК України на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на два роки, за ч. 1 ст. 366 КК України на один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на два роки, на підставі ст.. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно йому призначено два роки шість місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на два роки, а на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року його звільнено від відбування покарання,

Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у тому, що він, обіймаючи посаду Великопріцьківського сільського голови Кагарлицького району Київської області, у листопаді 2007 року, зловживаючи своїм службовим становищем, склав і видав завідомо неправдиві документи – виписки з рішень Великопріцьківської сільської ради № 12 від 10.10.2007 р. про передачу у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 земельних ділянок площею по 0,25 га, кожна, по АДРЕСА_1 на території Великопріцьківської сільської ради, внаслідок чого землевпорядною організацією було проведено державну реєстрацію та видані державні акти на право приватної власності ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на вказані земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_5 із земель запасу Великопріцьківської сільської ради було незаконно вилучено 0,39 га. земельних угідь загальною вартість 5.504,37 грн., що підірвало авторитет та престиж органу місцевого самоврядування.

Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він вчинив зловживання владою та службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України), а також службове підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 366 КК України), оскільки внаслідок його злочинних дій із земель запасу Великопріцьківської сільської ради було незаконно вилучено 0,39 га. земельних угідь загальною вартістю 103,194 грн. Проте вказане обвинувачення, на думку суду, не знайшло свого підтвердження, тому він перекваліфікував дії ОСОБА_5 з ч. 2 на ч. 1 ст. 364 КК України, а з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд. Твердить, що суд неправильно застосував кримінальний закон та призначив засудженому покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі винуватого. Вказує, що суд взяв до уваги неправильні дані щодо вартості земельних ділянок та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до безпідставної перекваліфікації злочинних дій засудженого з ч. 2 ст. 364 і ч. 2 ст. 366 на ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 366 КК України, призначення ОСОБА_5 м’якого покарання та незаконного застосування до нього амністії.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, просив скасувати вирок щодо ОСОБА_5 і направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно з вимогами ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою – підстави для цього. Зазначених вимог закону суд не дотримався.

Визнаючи ОСОБА_5 винуватим у зловживанні владою та службовим становищем і в службовому підробленні, та виключаючи при цьому кваліфікуючу ознаку – тяжкі наслідки, суд не вмотивував своє рішення про ненастання тяжких наслідків для охоронюваних законом державних інтересів внаслідок його злочинних дій.

Як убачається з вироку, суд вказав, що "нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на 2008 рік становить: ОСОБА_8 площею 0,25 га – 3.527,31 грн., ОСОБА_6 площею 0,25 га – 3.527,31 грн., ОСОБА_7 площею 0,25 га – 3.530,73 грн. А тому суд вважає, що вартість земельних ділянок необхідно вираховувати, виходячи з нормативно-грошової оцінки, а не експертної грошової оцінки, яка вказана у звіті від 29.02.09 року…А тому вартість земельних ділянок становить: ОСОБА_8 і ОСОБА_6 по 1.834,2 грн., а ОСОБА_7 – 1.835,97 грн.".

При цьому, суд не дотримався вимог п. 9 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року щодо використання експертної оцінки земель при визначенні збитків власникам або землекористувачам у встановленому законом порядку та у рішеннях суду та залишив поза увагою звіти про експертну оцінку земельних ділянок ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від 29.02.2009 року, відповідно до яких вартість 1 кв. м. земельних ділянок, переданих у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд становить 26,46 грн., і в зв’язку з цим не зробив належної оцінки дій ОСОБА_5.

Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_5 та звільняючи від його відбування за амністією, суд не врахував повною мірою ступінь тяжкості вчинених злочинів, їхні наслідки, а також, що винуватий займав відповідальне становище.

Ураховуючи наведене, доводи прокурора в касаційному поданні про необґрунтованість вироку і необхідність його скасування через порушення вимог процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону є слушними.

Вирок підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) і ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 29 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд.