Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 20 січня 2011 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 3 березня 2010 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_5 діючої в інтересах ОСОБА_6 і скасовано постанову слідчого прокуратури Одеської області від 31 січня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2010 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни.

Як вбачається із постанови слідчого прокуратури Одеської області від 31 січня 2010 року кримінальну справу щодо ОСОБА_6 було порушено у зв’язку з тим, що він, працюючи головним державним санітарним лікарем Приморського району м. Одеси, 31 січня 2010 року отримав від ОСОБА_7 хабара у розмірі 1000 доларів США за позитивне вирішення питання щодо відновлення роботи кафе "Мершаль", яке тимчасово не працювало у зв’язку з виявленими порушеннями санітарного законодавства.

У касаційному поданні прокурор стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а на момент порушення кримінальної справи мались всі передбачені ст. 94 КПК України законні приводи і підстави до її порушення, однак вони не були прийняті до уваги місцевим та апеляційним судом. У зв’язку з цим просить постанову місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді на досудових стадіях процесу скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6, вказаних вимог закону не дотримався, оскільки замість перевірки наявності передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, вдався до оцінки наявних у справі доказів, тобто заздалегідь вирішив і розглянув ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Викладене підтверджується тим, що скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові послався на відсутність достатніх даних, які б указували на наявність ознак вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції поспішним, оскільки зазначена обставина може бути з’ясована шляхом проведення відповідних слідчих дій після порушення кримінальної справи.

Крім цього, за змістом ч.1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6, та матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_5, приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_7, в ході перевірки якої встановлено, що ОСОБА_6, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабара.

Також судом не враховано, що вчинення злочину, передбаченого ст. 368 КК України, вичерпується самим фактом одержання хабара, а дії службової особи, обумовлені хабаром, знаходяться поза межами об’єктивної сторони даного складу злочину й відповідальність за нього настає незалежно від того чи збиралася службова особа виконати дії, зумовлені хабаром, або не мала такого наміру.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про скасування постанови про порушення кримінальної справи з тих мотивів, які наведені у постанові, колегія суддів вважає безпідставним, у зв’язку з чим обгрунтованими слід визнати доводи прокурора щодо незаконності цього рішення.

Переглядаючи дану справу за апеляцією прокурора апеляційний суд не звернув увагу на зазначені недоліки, допущені судом першої інстанції та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, ч.1 ст. 2 Розділу ХIII Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 3 березня 2010 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_5 діючої в інтересах ОСОБА_6 і скасовано постанову слідчого прокуратури Одеської області від 31 січня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2010 року – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.