ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
|
Косарєва В.І.,
|
суддів
|
Глоса Л.Ф. і Коротких О.А.,
|
за участю прокурора
адвоката
|
Парусова А.М.,
ОСОБА_5
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 19 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2010 року,
встановила:
Постановами старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області від 19.01.2010р. і від 30.01.2010р. були порушені кримінальні справи щодо ОСОБА_6, як директора Гніздичівського державного спиртового заводу, за ч.3 ст.212 та по факту вчинення службовими особами Гніздичівського ДСЗ службового підроблення, ч.2 ст. 366 КК України.
29.01.2010р. і 11.02.2010р. ОСОБА_6 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова зі скаргою на зазначені постанови слідчого.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова 19 лютого 2010 року скарга ОСОБА_6 задоволена, а зазначені постанови слідчого скасовані.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2010 року апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишена без задоволення, а постанова суду - без зміни.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить судові рішення скасувати у зв’язку з істотними порушеннями кримінально – процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що приводом до порушення кримінальної справи за ч.3 ст. 212 КК України є безпосереднє виявлення органами досудового слідства ознак злочину, а підставами – достатні дані, які вказують на наявність ознак цього злочину, які встановлені під час проведення дослідчої перевірки працівниками ВПМ ДПІ у Стрийському районі Львівської області матеріалів щодо ухилення від сплати податків службовою особою Гніздичівського державного спиртового заводу, зокрема, ПДВ в сумі 2 075.497 грн. за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. Стверджує, що судом не враховано, що підставами до порушення кримінальної справи стали також матеріали зустрічних перевірок СФГ "ОСОБА_7", ДП "Цукровик Поділля", ТзОВ "ХЦЗ", ЗАТ "Кременець цукор", та інших. Вважає, що причини виникнення суперечностей у актах та відповідній довідці можуть бути з’ясовані шляхом проведення певних процесуальних дій під час розслідування кримінальної справи. Допущені судом першої інстанції порушення вимог закону не були усунуті апеляційним судом.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_5, який вважав, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановами старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області від 19.01.2010р. і від 30.01.2010р. порушено кримінальні справи щодо директора Гніздичівського державного спиртового заводу ОСОБА_6 за ч.3 ст.212 і за ч.2 ст. 366 КК України по факту службового підроблення службовими особами Гніздичівського державного спиртового заводу, на підставі матеріалів дослідчої перевірки, проведеної по факту ухилення від сплати податків. Тобто, приводом до порушення справи стало безпосереднє виявлення органами дізнання ознак злочину.
Скасовуючи названі постанови про порушення кримінальних справ, суд послався на те, що врахована слідчим довідка №67/26-0/25551043 від 15.01.10р. про встановлення порушень Гніздичівським ДСЗ п.п.7.4.1, п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачена чинним законодавством при проведенні перевірки і викладене в ній дослідження проведено на підставі документів наданих працівниками податкової міліції. У постанові суд також зазначив, що слідчим не прийнято до уваги наявні в матеріалах дослідчої перевірки акти ДПІ від 03.11.2008р. і від 23.10.2009р. про результати планової виїзної перевірки спиртового заводу з питань дотримання вимог законодавства за періоди з 01.04.2007р. по 30.06.2008р. та з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., згідно яких порушень п.п.7.4.1, п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при взаємовідносинах з СФГ "ОСОБА_7" не встановлено, що також підтверджується проведеними зустрічними перевірками з СФГ "ОСОБА_7". Зазначені акти недійсними не визнавались і по них проведено донарахування до державного бюджету податків, згідно податкових рішень – повідомлень. При цьому суд дійшов висновку про те, що на момент порушення кримінальних справ, у слідчого не було законних приводів і підстав для їх порушення, і їх порушено на підставі неповно зібраних матеріалах.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.
За змістом ст. 2368 КПК України, розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи має проводитися суддею місцевого суду, який у судовому засіданні повинен перевірити, зокрема, чи є в заяві або повідомленні про злочин, матеріалах дослідчої перевірки, дані, які вказують на ознаки такого діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі.
Крім того, відповідно до ч.15 ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Згідно зі ст. 94 КПК України, одним із приводів для порушення кримінальної справи є повідомлення або безпосереднє виявлення слідчим, органом дізнання ознак злочину, а підставою – достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
Проте, суд в порушення вимог закону при перевірці достовірності підстав до порушення кримінальної справи, став перевіряти і оцінювати докази, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05)
.
При цьому суд не врахував, що наявні в матеріалах дослідчої перевірки акти ДПІ від 03.11.2008р. і від 23.10.2009р. про результати планової виїзної перевірки спиртового заводу з питань дотримання вимог законодавства за періоди з 01.04.2007р. по 30.06.2008р. та з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., згідно яких порушень податкового законодавства не встановлено, не можуть бути підставою до відмови в порушенні кримінальної справи, оскільки можуть бути й інші дані, які свідчать про ухилення від сплати податків.
Суд залишив без уваги те, що за матеріалами перевірки вбачаються порушення податкового законодавства директором Гніздичівського державного спиртового заводу, які при їх ретельній перевірці можуть свідчити про ненадходження до бюджету коштів від податку на додану вартість на суму 2 074 997 грн. та незаконне сформування податкового кредиту в сумі 421 507 грн.
Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову суду без зміни.
Тому колегія суддів вважає, що постанова суду і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді матеріалів справи, суду необхідно дотриматися вимог ст. 2368 КПК України, перевірити належним чином наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, не вдаючись в оцінку доказів, перевірити доводи подання прокурора, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 19 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2010 року за скаргою ОСОБА_6 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
С у д д і: Косарєв В.І.
Глос Л.Ф.
Коротких О.А.