Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 13 січня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 1 ст. 366 КК України на 850 грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади директора підприємств, наділених правами юридичної особи, строком на три роки,

Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у тому, що він, обіймаючи посаду директора ПП "ВОК", що в м. Горлівка Донецької області, у жовтні 2007 року при оформленні документів для отримання підприємством ліцензії на заняття будівельною діяльністю вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про роботу на підприємстві на інженерно-технічних посадах ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2010 року прокурору відновлено пропущений строк на внесення касаційного подання на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2009 року.

У касаційному поданні прокурор просить змінити вирок щодо ОСОБА_5 у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Твердить, що суд безпідставно, всупереч вимогам ч. 4 ст. 52 КК України, призначив засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади директора підприємств, наділених правами юридичної особи, строком на три роки. На думку прокурора таке додаткове покарання підлягає виключенню з вироку.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила вирок змінити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні службового підроблення, доведена доказами, які зазначені у вироку, в касаційному поданні не заперечується і в колегії суддів сумнівів не викликає.

Кваліфікація злочинних дій засудженого за ч. 1 ст. 366 КК України є правильною.

Призначене ОСОБА_5 основне покарання відповідає вимогам закону, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Разом із тим, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду про призначення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади директора підприємств, наділених правами юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 52 КК України за один злочин може бути призначено лише одне покарання, передбачене в санкції статті Особливої частини КК України (2341-14) . До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та в порядку, передбачених КК України (2341-14) .

Санкцією ч. 1 ст. 366 КК України передбачено два види покарань: або штраф, або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Отже рішення суду про призначення ОСОБА_5 додаткового покарання суперечить вимогам ч. 4 ст. 52 КК України і підлягає виключенню з вироку.

Керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) і ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити, виключити рішення суду про призначення засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади директора підприємств, наділених правами юридичної особи.

У решті вирок залишити без зміни.