Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 січня 2011 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2009 року,

прокурор Бобринецького району Кіровоградської області 18 травня 2009 року виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно з даною постановою, приводом до порушення кримінальної справи були матеріали перевірки прокуратури Бобринецького району Кіровоградської області спільно з СДСБЕЗ Бобринецького РВ УМВС України у Кіровоградській області щодо використання коштів з обласного бюджету на проведення капітальних ремонтів у Бобринецькій спеціальній школі-інтернаті І-ІІ ступенів, а підставами – встановлення в ході перевірки достатніх даних, які вказували на наявність у діях службових осіб ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, згідно з мотивувальною частиною цієї постанови прокурора, проведеною КРУ перевіркою встановлено, що в ході проведення ремонтних робіт у Бобринецькій загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів, з метою привласнення та розтрати бюджетних коштів, службовими особами ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" складено завідомо неправдивий документ – довідку, до якої внесено завідомо неправдиву інформацію про те, що жителька м. Бобринець ОСОБА_5 здавала в оренду житлову площу по АДРЕСА_1 у м. Бобринець для проживання 12 працівників вказаного товариства у період з 14 червня по 30 вересня 2009 року. Дана довідка була підписана ОСОБА_5 та директором ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" – ОСОБА_6

Проте, згідно з актовим записом про смерть № 195 від 12 листопада 2007 року, ОСОБА_5 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Також проведеною перевіркою встановлено, що ніхто з працівників ТОВ "ІП Теплоенергосервіс", які проводили ремонтні роботи в Бобринецькій загальноосвітній школі-інтернаті, за вказаною в довідці адресою не проживали, а фактично проживали за місцем виконання ремонтних робіт безоплатно.

Разом з тим, відповідно до акту № 14 від 27 вересня 2008 року приймання виконаних робіт за вересень 2008 року на розрахунковий рахунок ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" на підставі вищезазначеної фіктивної довідки були незаконно перераховані грошові кошти на витрати, пов’язані з відрядженням працівників в сумі 67 783 грн.

Крім того, в ході контрольного обміру встановлено невідповідність між фактично виконаними роботами та обсягом, вказаним в актах. Загальна сума невиконаних робіт становить 12 598 грн. 08 коп. (в т. ч. ПДВ – 2 099 грн. 68 коп.).

Отримані злочинним шляхом грошові кошти на загальну суму 82 480 грн. 76 коп. службові особи ТОВ "ІП Теплоенергосервіс", діючи умисно та протиправно, зловживаючи своїм службовим становищем, використали на власні потреби та розпорядилися ними на власний розсуд.

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2009 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 – директора ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" на постанову прокурора Бобринецького району Кіровоградської області від 18 травня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2009 року скасовано постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2009 року та постанову прокурора Бобринецького району Кіровоградської області від 18 травня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.

Як убачається зі змісту касаційного подання прокурора, у ньому порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на те, що апеляційний суд безпідставно скасував постанову прокурора про порушення кримінальної справи, оскільки розглядав це рішення не з точки зору наявності приводів і підстав для його прийняття, а вдався до оцінки доказів по справі та вирішив питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

ОСОБА_6 подані письмові заперечення на касаційне подання прокурора.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали провадження та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Всупереч зазначеним вимогам кримінально-процесуального закону апеляційний суд, приймаючи по скарзі ОСОБА_6 своє нове рішення та задовольняючи його скаргу частково, замість перевірки дотримання органами досудового слідства зазначених вимог закону, не досліджуючи безпосередньо чи були дотримані органом досудового слідства вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, вдався до аналізу зібраних органами досудового слідства доказів та документів, наданих ОСОБА_6, на підставі чого дійшов висновку про безпідставність рішення органу досудового слідства про наявність в діях посадових осіб ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, обґрунтовуючи свої висновки, апеляційний суд послався на те, що згідно з актом КРУ дійсно в ході перевірки контрольного обліку встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами та обсягами, вказаними в актах, на загальну суму 12 598 грн. 08 коп., але ці невиконані роботи були віднесені в жовтні 2008 року в дебет і за період з 17 по 29 жовтня 2008 року виконані в повному обсязі на загальну суму 12 598 грн. 08 коп., що підтверджується Ф. КБ-26 та актом їх приймання.

Крім того, мотивуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що згідно з тим же актом КРУ було проведено зустрічну звірку з ТОВ "ІП Теплоенергосервіс", якою встановлено, що підрядником у Ф. КБ-26 без наявності відповідних підтверджуючих документів завищено командировочні витрати на загальну суму 55 692 грн. Проте керівництво ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" відповідно до листа від 29 жовтня 2008 року № 17 надало письмове зобов’язання школі-інтернату за погодженням із замовником в термін до 30 листопада 2008 року виконати безоплатно інші види робіт по капітальному ремонту школи-інтернату, які не були включені до попередніх актів виконаних робіт, на загальну суму 55 692 грн., і ці роботи були виконані згідно з актом приймання.

Також, апеляційний суд послався на те, що сам акт зустрічної перевірки вказує на те, що підтвердження сплати коштів на суму 55 692 грн. за проживання в ТОВ "ІП Теплоенергосервіс" відсутні.

Наприкінець, підсумовуючи свої висновки, апеляційний суд вказав, що, виходячи з вищезазначеного, немає жодних підстав вважати, що посадові особи ТОВ "ІП Теплоенергосервіс", зловживаючи своїм службовим становищем, при виконанні підрядних робіт по ремонту Бобринецької школи-інтернату викрали 82 480 грн. бюджетних коштів.

Разом з тим, аналіз наведених мотивувань апеляційного суду свідчить про те, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, апеляційний суд замість перевірки наявності в матеріалах, на підставі яких порушена кримінальна справа, достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, фактично вдався до оцінки зібраних по справі доказів з точки зору їх допустимості й достатності, тобто розглянув й заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, що є неприпустимим при розгляді скарг на постанову про порушення кримінальної справи.

Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду як таке, що постановлено з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційний суд має прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України та абз. 1 п. 2 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України № 2453 від 7 липня 2010 року "Про судоустрій та статус суддів" (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2009 року за скаргою ОСОБА_6 на постанову прокурора про порушення кримінальної справи від 18 травня 2009 року с к а с у в а т и, а справу направити на новий апеляційний розгляд.