Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області, на вирок Київського районного суду м. Харкова від 2 червня 2010 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та з покладенням на нього обов’язків відповідно до вимог ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він, 17.02.2010р. о 17.00 год., знаходячись біля супермаркету "Екватор" на вул. Гв. Широнинців в м. Харкові, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав за 300 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який зберігав при собі з метою збуту.

Того ж дня о 18.00 год., ОСОБА_4, знаходячись на перехресті вулиць Гв. Широнинців і Н.Ужвій в м. Харкові, незаконно збув за 300 грн. ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, вагою 2, 4965 г і ОСОБА_7 – 2, 7296 г., після чого був затриманий працівниками міліції і у нього було виявлено і вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (маріхуана висушена), вагою 7, 3305 г, який він повторно, незаконно зберігав з метою збуту.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Харківської області, порушує питання про перегляд вироку щодо ОСОБА_4 у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі, внаслідок м’якості. Вважає, що суд безпідставно призначив ОСОБА_4 мінімальне покарання без конфіскації майна і звільнив його від відбування покарання з випробуванням, оскільки він вчинив тяжкий злочин. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 і доведеність його вини у поданні не оспорюються.

Доводи у поданні щодо м’якості призначеного ОСОБА_4 покарання у зв’язку із мінімальним його розміром та із застосуванням ст. 75 КК України, не є переконливі.

Рішення суду про звільнення ОСОБА_4 від покарання на підставі ст. 75 КК України відповідає вимогам закону і судом вмотивоване. Як видно із вироку, суд врахував, що ОСОБА_4 щиро покаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, що на обліку у лікарів нарколога і психіатра він не перебуває. Із справи також видно, що мати ОСОБА_4 – ОСОБА_8 є інвалідом ІІІ групи.

Крім того, в судовому засіданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просив призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України (а.с.140).

Доводи про те, що суд безпідставно не застосував до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна при звільненні його від покарання з випробуванням, не відповідають вимогам закону, оскільки при звільненні на підставі ст. 75 КК України від основного покарання, застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна відповідно до ст. 77 КК України не передбачено.

Тому судом не порушено вимог закону при призначенні цього покарання.

Підстав до перегляду судового рішення, з мотивів викладених у поданні, не вбачається.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

У задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Харківської області про перегляд вироку Київського районного суду м. Харкова від 2 червня 2010 року щодо ОСОБА_4 - відмовити.