Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 20 липня 2010 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

- звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України, а справу провадженням закрито.

В апеляційному порядку постанова не переглядалася.

Як встановив суд, ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він, 15 квітня 2010 року, знаходячись біля ресторану "Макдональдс" на Севастопольській площі в м. Києві, незаконно без мети збуту придбав у невстановленої слідством особи за 400 гривень наркотичний засіб - канабіс, вагою 12,85 грамів, який зберігав при собі до затримання його працівниками міліції.

У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва просить постанову суду щодо ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд в порушення роз’яснень Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 12, при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, не дослідив доказів і не відобразив у постанові результат їх аналізу щодо його винуватості у вчиненні злочину та правильності кваліфікації його дій. Тобто, суд не встановив обставини вчинення злочину ОСОБА_5, а послався на обвинувачення, яке було пред’явлене органами досудового слідства. Крім того, суд не встановив, чи потребував ОСОБА_5 лікування від наркоманії.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно із справи, суд звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України.

При цьому суд послався на клопотання ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку з проходженням ним добровільно лікування від наркоманії та на подану ним довідку про це.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

У матеріалах справи є довідка, яку надав ОСОБА_5 про те, що в період з 01.07 по 16.07 2010р., він пройшов лікування в наркологічному відділенні № 3 Київської лікарні "Соціотерапія" від психічних розладів внаслідок вживання канабіноїдів, синдром залежності, епізодичне вживання (а.с.57).

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" (v0004700-02) , вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України, суду необхідно з’ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Як видно із справи, суд не з’ясував чи дійсно ОСОБА_5 страждав на наркоманію і потребував лікування від неї та чи дійсно добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування, а не з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Так, як видно з довідки від 18.05.2010р. ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.37).

Від медичного освідування ОСОБА_5 відмовився, оскільки, як написав у заяві, наркотичної залежності в нього не має (а.с.39).

Висновки суду про те, що ОСОБА_5 пройшов лікування саме від наркоманії непереконливі, оскільки згідно наявної довідки у справі, він пройшов лікування від психічних розладів внаслідок вживання канабіноїдів, синдром залежності, епізодичне вживання (а.с.57).

Враховуючи зазначені обставини, суд передчасно звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 309 КК України.

Крім того, суд в порушення вимог ст. 282 КПК України не дослідив докази та не навів у постанові відповідних висновків щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Оскільки суд порушив вимоги ст. 368, 370 КПК України, то постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно ретельно перевірити пред’явлене обвинувачення, дослідити докази у справі, перевірити чи були підстави до звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 20 липня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.