Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2011 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5,

постановою прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя від 10 березня 2010 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Згідно з постановою, приводом та підставами для порушення кримінальної справи було те, що ОСОБА_5, обіймаючи посаду техніка АП "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" у вересні 2005 року під час проведення технічної інвентаризації будинку, що в АДРЕСА_1, неналежним чином виконуючи свої службові обов’язки, не упевнившись у самовільному переобладнанні та встановленні газового котла в будинку та, знаючи, що для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу зазначеного будинку, необхідно узаконити самовільне перепланування та заміну газового котла, склала та видала довідку - акт поточних змін, у якому вказала, що в житловому будинку та на земельній ділянці за зазначеною адресою змін немає. На підставі виданої довідки 7 вересня 2006 року приватним нотаріусом завірено договір купівлі-продажу зазначеного об’єкту нерухомості, який належав ОСОБА_6

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2010 року скасовано постанову про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Приймаючи таке рішення, суддя послався на те, що в постанові про порушення кримінальної справи та в наданих досудовим слідством матеріалах, на підставі яких були порушено кримінальну справу, відсутні достатні дані, які б вказували на вчинення ОСОБА_5 даного злочину.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2010 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що суд першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність приводів і підстав для порушення даної кримінальної справи. На думку прокурора, для порушення кримінальної справи було достатньо даних, які вказували на наявність у діях ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Опанасюка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КК України, підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність об’єктивних ознак, що характеризують подію злочину. При цьому, закон не вимагає щоб органи дізнання, досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавали докази або вважали встановленими будь-які обставини.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для ухвалення постанови. При цьому, суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Вказані вимоги закону місцевим судом не було дотримано.

Як убачається з постанови Шевченківського районного суду, скасовуючи постанову прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, суд у постанові зазначив про те, що дані щодо суб’єкта злочину, її службових обов’язків, об’єктивної сторони діяння, які викладені в постанові про порушення кримінальної справи, не ґрунтуються на тих даних, які були на момент порушення кримінальної справи у розпорядженні прокурора. Також у постанові не зазначено ознак кримінально караного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у тому числі не вказано кому було заподіяно істотну шкоду.

Таким чином, місцевий суд замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, вдався до аналізу постанови прокурора на предмет достатності посилання в ній на те, що ОСОБА_5 є суб’єктом цього злочину, а також наявності в її діях об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Хоча, відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлення та формулювання об’єктивної та суб’єктивної сторони злочину є завданням наступної стадії кримінального процесу – досудового слідства, а оцінка достатності та допустимості доказів повинна даватися судом при постановленні у справі остаточного рішення.

Крім того, посилання в постанові на відсутність у прокурора на момент порушення кримінальної справи приводів і підстав для її порушення, оскільки матеріали перевірки з Шевченківського райвідділу міліції щодо ОСОБА_5 надійшли до прокурора після порушення справи, є необґрунтованими. Як убачається з матеріалів справи зазначені матеріали надійшли прокурору 10 березня 2010 року, тобто в день винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 347 та ст. 382 КПК України, апеляційний суд, під час розгляду апеляцій на постанови місцевих судів, якими скасовані постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевірити, чи дотримався суд першої інстанції під час розгляду скарг вимог, передбачених ст. 236-8 КПК України.

Однак, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення закону й також постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду. При цьому, навів в ухвалі аналогічні мотиви, що й місцевий суд.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки колегія суддів відповідно до чинного законодавства при скасуванні судового рішення та направленні даної справи на новий судовий розгляд не вправі наперед вирішувати питання про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, як про це порушено питання в касаційному поданні, то воно підлягає задоволенню частково.

При новому судовому розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (у редакції Законів України № 2533-III від 21 червня 2001 р. (2533-14) і 3323-IY від 12 січня 2006 р. (3323-15) ), колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.